Сьогодні, 21 червня, у Львівській митрополичій базилиці відбулися єпископські свячення Едварда Кави, якого 13 травня 2017 року Святіший Отець Франциск призначив єпископом-помічником Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви. 39-річний Едвард Кава став наймолодшим католицьким єпископом у світі.
Головним святителем був архиєпископ Мечислав Мокшицький, Львівський митрополит, а співсвятителями — архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, Апостольський Нунцій в Україні, та єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ.
Єпископат Римо-Католицької Церкви в Україні з’їхався з цієї нагоди до Львова.
В урочистості взяв участь Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, єпископи та священики УГКЦ.
На урочисту хіротонію прибули єпископи та священики з України, Польщі, Словаччини, Угорщини, Італії. Приїхали францисканці з різних міст, серед яких Провінціал краківської провінції францисканців конвентуальних та інші. Участь взяли священики з Православних Церков, представники влади, дипломати.
Перед Службою Божою єпископа-номінанта зустрічали парафіяни з його рідної парафії — Мостиська, що на Львівщині.
На початку Меси Львівський митрополит РКЦ архиєпископ Мечислав Мокшицький закликав оточити Едварда Каву своїми молитвами.
Номінацію зачитав секретар Єпископату України єпископ Віталій Скомаровський. Вірні в катедрі зустріли це оплесками.
Під час проповіді Львівський митрополит РКЦ архиєпископ Мечислав Мокшицький сказав, що Едвард Кава вписується в історію Львівської архидієцезії, як п'ятий єпископ з францисканської родини. «Нехай Господь благословить тебе і веде шляхами бл. Якова Стрепи і св. Йосифа Більчевського», — закликав архиєпископ Мокшицький Едварда Каву виконувати таке важке завдання, якого від нього очікує Церква і вірні. Вірних архиєпископ заликав підтримувати молитвою нового ієрарха.
Подаємо повний текст проповіді:
Гомілія Митрополита Львівського архиєпископа Мечислава Мокшицького під час єпископського рукоположення Едварда Кави OFMConv
«Екселенції Отці Архієпископи та Єпископи!
Екселенції Отче Архієпископе Апостольський Нунцію!
Ваше Блаженство, архиєпископе Святославе!
Всечесні Отці!
Брати і Сестри богопосвяченого життя з Генеральним Асистентом о. Яцеком та Краківським Провінціалом о. Мар’яном на чолі!
Дорогі Батьки і Родино єпископа Едварда!Улюблені вірні нашої Дієцезії та Гості!
«Благословенний, хто боїться Бога» — так ми співали у приспіві респонсорійного псалма і з тими словами зупиняємося сьогодні у нашому соборі щоб бути свідками єпископського рукоположення, вибраного і призначеного для нашої Церкви, нового єпископа-помічника отця Едварда, який вписується в історію Львівської архидієцезії, як п'ятий єпископ з францисканської родини.
Так склалося, що понад шістсот років тому троє перших митрополитів Львова було францисканцями, з блаженним Яковом Стрепою на чолі, а в найсучаснішій історії служіння єпископа-помічника вершив о. Рафал Кєрніцкі. Францисканський дух, отже, не чужий у Львівській митрополії, ба навіть можна сказати, що він залишив великий слід при основах творення та організації нашої архидієцезії. Тому ми з радістю приймаємо це призначення, що вписується в історію, сподіваюся, значним чином, також через факт його оголошення у соту річницю Фатімських Об'явлень, як знак і необхідність покаяння та примирення.
В одній зі своїх промов після отриманого призначення єпископ-номінат сказав: «Я ніколи про це не думав, навіть не мріяв, і зовсім не думав про єпископство, коли я відкрив моє покликання у віці 17-ти років. Це було дуже далеке від мене.»
Думаю, що дві тисячі років тому, коли Ісуса зупинився на березі Галилейського озера і промовив до св. Петра, тоді в його житті теж далеким було покликання і те, що він стане Скелею Церкви.
Подібно мабуть було і в житті св. Павла, котрий як вчений фарисей, що ревно беріг віру та звичаї, коли вирушив до Дамаску не припускав, що з гонителя Христа, стане ревним апостолом Бога, який є Любов'ю.
І святий Франциск Ассизький, який марив про те, щоб бути кимсь великим і досягнути слави, також не припускав, що поміняє лицарські шати і благородство на вбогий габіт. Він і не думав, що багатство, яке мав поміняє на вбогість, проповідуючи світові дорогу миру та добра.
Кожен з нас тут присутніх може сказати, що і я не сподівався того, що приготував Бог, щоб я несучи служіння спільноті Церкви, ділився покликанням, не лише як єпископ, священик, чернець але свідок Євангелія, що вірить в Христа.
Тому разом із псалмоспівцем можемо і ми, по відношенню до свого християнського життя, сказати: «Благословенний, хто боїться Бога, заповіді Його дуже любі йому.»
Тому сьогоднішня урочистість є святом для всіх нас, які вибираючи Ісуса, знайшли радість у Його заповідях та Євангелії, віддаючи свою долю в Його руки і наші мрії перетворили на Його волю, наші думки на Його слова.
І це істинне покликання, яким обдарував нас Бог, щоб ми були знаком Благої Звістки про спасіння, хреста, що є нашою гордістю та істини і любові, які є в Церкві.
Улюблені Брати і Сестри!
В кожен час Бог кличе людей, щоб були особливим знаком.
Так було, коли Ной будував Ковчег, щоб врятуватися від потопу.
Так було, коли Всемогутній промовив до Авраама і обіцяв йому, що він стане батьком народів, що покладатимуть надію в Богові.
Так було, коли Мойсей очолив дорогу до свободи, за якою тужив Вибраний Народ.
Так було, коли Бог послав свого Єдинородного Сина для відкуплення всього людського роду.
Так було, коли у руїнах церкви св. Деміана під Ассизі св. Франциск стоячи перед хрестом, питав Ісуса: «Що мені робити», — і у відповідь почув: «Франциску, відбудуй мою Церкву».
І так є сьогодні, коли він кличе сина цієї землі, щоб в часі війни та неспокою, поставити його пастирем, котрий несе мир і добро.
У своєму єпископському гербі ти розмістив францисканський хрест, щоб як святий Бідняк з Ассизі відбудувати зруйновані відносини між людиною та Богом, щоб піднести тих, які впали і вийти на зустріч блукаючим.
Ти розповідав, що коли відвідував свого старшого брата, який раніше від тебе вибрав францисканську дорогу життя, то у францисканському монастирі побачив фотографію двох молодих францисканських мучеників з Перу, сьогодні вже блаженних Міхала і Збіґнєва. Тоді їхня смерть тебе дуже зворушила, торкнулася і промовила до тебе, допомагаючи вибрати для себе життя за Уставом св. Франциска, живучи за Євангелієм в убогості, чистості та послуху.
І може тому, у твоєму гербі є теж Пасхальний Агнець, щоб у Ньому ти омив свої шати і вибілив в Його крові, так як це вчинили мученики з Перу, на могилах яких прості індійці з Паріакотто написали: «Сильні вірою. Палаючі любов’ю. Посланці миру аж до мученицької смерті».
Ми не бажаємо тобі мучеництва, але очікуємо, що ти будеш укріплювати нас сильною вірою, що палатимеш любов'ю і станеш посланцем миру.
Здається, що такої дороги очікує від тебе не лише Церква в Україні, але й Францисканський Орден, брати з якого приготували для тебе єпископський перстень з реліквіями блаженних Мучеників з Перу.
Отче Єпископе Едварде!
Цей шлях ти бажаєш реалізувати, опираючись на Святе Писання, яке теж є в твоєму гербі. А воно сьогодні говорить дуже чітко і конкретно, залишаючи пересторогу Ісуса: «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі.» Будь, отже, автентичним в тому, що чинитимеш.
Далі Ісус говорив: «Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.» Будь, отже, добрим, не тому щоб тебе хвалили, але щоб досягнути святості.
І далі говорив Ісус: «А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.» Перебувай в молитві і проси Ісуса, щоб з Ним ти міг вчинити великі речі.
І останнє повчання з сьогоднішнього Євангелія: Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.» Будь, отже, у єпископському служінні покірний, тобто завжди правдивий, щоб подобатися Богові, а «Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі».
Так сьогодні промовляє Бог і нехай те слово буде для тебе даром, яким ти обдаруєш спільноту Львівської Церкви.
Улюблені Брати і Сестри!
Важке завдання поставила Церква перед новим єпископом. Я вірю, що в цьому завданні вона не залишає його самого. Тому прошу всіх, щоб ми супроводжували єпископа Едварда у звершенні того завдання. Господь Ісус сказав: «Носіть тягарі один одного». І ті слова залишаються завданням для нас. Це ми повинні нашими молитвами підтримувати його служіння. Це ми повинні нашою приязню супроводжувати його у проповідуванні Слова Божого. Це ми, повинні просити благословення для нього. Це ми повинні закликати до Прекрасної Зірки Міста Львова, Милостивої Владичиці, щоб вона захищала його і берегла від атак злого. Він має право очікувати від нас такої підтримки, а ми маємо обов'язок давати йому таку підтримку. Тому вже сьогодні, на початку твого єпископського служіння закликаємо:
Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!
Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!
Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
Єпископе Едварде! Нехай Господь благословить тебе і веде шляхами бл. Якова Стрепи і св. Йосифа Більчевського. Амінь.»
Після урочистої обітниці єпископа-кандидата і літанії до всіх святих, під час якої Едвард Кава лежав долілиць відбулось рукоположення і молитва висвячення, яку разом з головним служителем свячень і співслужителями над Едвардом Кавою прочитали всі присутні єпископи обох обрядів. На завершення рукоположення нововисвячений єпископ отримав єпископські інсигнії: перстень на знак участі у любові й опіці, якими Христос оточує Церкву, митру, що символізує святість, якою єпископ має світити перед людьми і пасторал – символ пасторської влади. Всі ці знаки також пригадують новому єпископу його францисканську харизму. На митрі нового єпископа розміщено хрест Рафала Кєрніцкого, а у ньому за львівською традицією — реліквії блаженного Якова Стрепи. У єпископському персні — реліквії блаженних мучеників-францисканців з Перу, історія яких вплинула на покликання Едварда Кави. Пасторл нагадує францисканський пояс із вузликами. Варто зазначити, що інсигнії єпископ Кава отримав від Менших братів францисканців конвентуальних.
«Всі присутні дякують за нового єпископа-помічника, який походить з терену нашої дієцезії. Це допоможе в справі євангелізації у цей складний час, в якому знаходиться Україна», — сказав наприкінці Меси архиєпископ Мокшицький.
Вітаючи нововисяченого ієрарха Едварда Каву, представник Папи Римського в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті наголосив, що це великий подарунок від Папи для єпископів, для архидієцезії, для всіх вірних. Апостольський Нунцій закликав нововисвяченого єпископа служити все життя з усмішкою: «Це таїнство усмішки, яке тобі належить, хай буде знаком, який супроводжуватиме твої кроки аж до зустрічі з Отцем».
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук сказав у коментарі CREDO, що розпочалася нова сторінка в історії Католицької Церкви України. «Я хочу підкреслити, що маємо таке відчуття — ми всі: владики, священики і вірні латинського та візантійського обряду — що починається нова сторінка в історії Католицької Церкви в Україні, а зокрема й нова історія стосунків між нашими двома спільнотами в Україні. Я назвав цю еру одним-єдиним словом: «Любов». Бо це та братня любов, якою ми можемо дати свідчення Христового Євангелія в Україні. І саме це є великий знак любові Божої до України».
Нововисвячений єпископ Едвард Кава у своїй першій промові дякував Богу, батькам, родині, Меншим Братам францисканцям конвентуальним, архиєпископу Мокшицькому, всім єпископам, священикам, богопосвяченим особам та мирянам. «Хочу бути знаряддям миру, виконувати в цій дієцезії те, чого хоче Бог. Хочу, щоб ви мене прийняли, як свого. Хочу бути поруч священиків. І ще багато мушу навчитися», — сказав єпископ-помічник Львівської архидієцезії.
«Молоді єпископи будуть будівничими мостів між Сходом і Заходом, між двома легенями, якими дихає сьогодні Церква. Сьогодні дуже важливо бути тими, хто об’єднує, щоб всі ми були одно, як говорив Христос», — сказав ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, коментуючи сьогоднішню хіротонію у Львові.
Фото: Сергій Якубовський, Віта Якубовська
фінансово.
Щиро дякуємо!
