SMS

[img:6:16:alignleft]

У квітні відсвяткувала рік свого активного життя Спільнота Молитовного Служіння, коротко — смс. Така абревіатура не випадкова, бо члени цієї спільноти моляться у намірах, які отримують у повідомленнях через мобільний телефон.

Цих людей на сьогодні – понад чотириста. Це римо-, греко-католики, православні і протестанти. Миряни, ченці, черниці і священики. Вони мешкають у різних містах, містечках і селах України — від Закарпаття до Донбасу.

Не було б щастя, та нещастя помогло

З чого все почалося. Володимир Тимощук, киянин, мав інформаційне служіння у своїй спільноті – через смс інформував про новини громади, час зібрань та ін. Та у квітні минулого року трапилось таке:

— В одного чоловіка з нашої спільноти був важко хворий батько, — розповідає Володимир. — Чоловік перебував у критичному стані. Мені зателефонували і попросили розіслати смс із проханням помолитися за нього. Я вислав повідомлення всім членам спільноти. Але, коли вибирав адресатів, то поставив галочку також і навпроти інших знайомих християн. Відповідь на молитву прийшла моментально. Буквально за кілька годин — значне покращення фізичного стану. І тут хтось із адресатів цього повідомлення вислав своє прохання помолитися. І я теж розіслав його на увесь той список.

Так стартував молитовний мобільний марафон. Багато людей стали надсилати Володимиру прохання про молитву, він пересилав їх певному колу осіб і до мережі періодично долучалися все нові учасники.

— Трапляється, — говорить Володимир, — приходять смс із невідомих мені номерів. Я телефоную, вони кажуть, що їм дали номер, на який вони можуть вислати прохання про молитву. Коли я запитую, чи мають бажання долучитися, відповідають, що лиш хочуть, щоб за них помолились. І ми молимось.

Бути чи не бути?..

Місяці через півтора виникло питання: що ж робити із цим мобільним молитовним зв`язком, бо він до тих пір мав характер разової акції. Володимир порадився з кількома священиками і було прийняте рішення продовжувати, дещо упорядкувавши процес.

Володимир розділив усіх учасників на три групи: М1, М2, М3. Критерієм формування груп було те, скільки часу люди можуть виділити на такі молитви. Тобто, М1 – це люди, які мають дуже мало часу, і до них приходять повідомлення про ситуації особливої ваги, можна сказати, питання життя та смерті. Наприклад, був випадок із сильною кровотечею в жінки, яка народжувала дитину чи операція з ускладненнями. Таких смс-ів, за словами координатора, буває 1-2, максимум, – 3 на тиждень. Група М2 — це люди, що моляться за надзвичайні ситуації, вони отримують від одного до трьох смс-ів у день. Група М3 називається «За всіх і за все». Це люди, які моляться за всі потреби.

А тим часом у Львові

Майже шість років у західній столиці України існує Рух християнських родин, який нараховує понад вісімдесят сімей. Це переважно молоді родини, котрих об`єднує спільне бажання жити по-християнськи, і пропагувати біблійні принципи не лише у сім`ях, а й в громадах і державі.

Приблизно за півтора року до появи молитовно смс-служіння в Києві, в Русі християнських родин виникла ідея розсилати повідомлення з проханнями про молитву у важких ситуаціях. Тут розроблена така схема: у гострій потребі спільної молитви людина надсилає повідомлення головній відповідальній особі, нею є керівник Руху Адріан Буковинський. Зі свого телефону Адріан розсилає смс по горизонталі, тобто на декілька номерів. Потім схема діє за принципом своєрідних ланцюжків — коли одна людина скидає смс-прохання іншій людині, і так далі вниз по вертикалі. Все це відбувається дуже швидко і у стислих часових межах за конкретну проблему моляться всі учасники схеми. Адріан Буковинський каже, що це дає неперевершений ефект, як для людей, які надіслати прохання, так і для сіх, хто молився в цьому намірі. Дія такої схеми дає можливість всім її учасникам співпереживати один за одного, розвиває відчуття відповідальності за вирішення тих чи інших проблем, зближує всіх членів Руху між собою.

Та якось Адріан отримав від Володимира Тимощука смс з проханням про молитву, після чого з`ясувалося, що вони займаються схожою справою. Обидва координатори вирішили об`єднати групи для такого служіння і стали пересилати один одному прохання за ситуації особливої складності, які далі розсилались по своїх мережах. Таким чином коло людей майже подвоїлось.

Про географію спільноти, духовних опікунів, форму молитви та екуменічну ноту

Отже, географія молитовного смс-служіння: найбільше учасників у Львові, бо базується на великій кількості членів Руху християнських родин, друга за чисельністю спільнота — київська — тут в основному греко- і римо-католики, а також православні; потім — Івано-Франківськ — 27 осіб (на момент друку журналу може бути й більше); потім, у різній кількості – де три, де п`ять, де чотири особи — у Тернополі, Рівному, Хмельницьку, Житомирі, Вінниці, Одесі, Харкові і Донецьку, а також у менших містах: Моршині, Коломиї, Ковелі, Лубнах, Кам`янці-Подільському, Старокостянтинові, Городку, Барі, Миронівці, Ківерцях та інші.

П`ять священиків, серед яких і єпископ, взяли на себе духовне опікунство смс-спільнотою — допомагають порадами і моляться і за прохання з смс, і за всіх членів мережі. Це о. Роман – римо-католицький священик з Броварів, о. Ігор – греко-католик, з м. Моршин, о. Пахомій – греко-католицький священик з Бару, о. Полікарп – римо-католик, з Ковеля, і єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ владика Богдан Дзюрах.

– Скільки ми спілкуємось із людьми, в нас ніколи не було питання про конфесійну приналежність, — ділиться Володимир Тимощук, – головне, що вони просто щиро моляться до Бога. І в нас немає чітко становленої молитви, яку люди мають відмовити в намірах, що отримують по телефону. Кожна людина молиться так, як звикла — хтось своїми словами, хтось десяток Вервиці, хтось, читаючи Біблію, а хтось жертвує Причастя під час Літургії. Коли людина має можливість, то молиться відразу. А якщо не має такої можливості, то може принаймні сказати «Господи, допоможи». Бо, звісно, бувають бізнесові зустрічі, екзамени, чи Літургія, під час якої ти вже не будеш читати смс-и. Тоді людина молиться після того, як звільняється.

Будні одного з координаторів

Володимир відсилає майже тисячу смс-ів у день. На це мусить витратити в середньому годину-дві. А як же родина, праця? Чим ще доводиться займатися протягом дня? І чи на все вистачає часу?

— Я одружений. У нас шестеро дітей. Греко-католик. Мирянин. Раніше займався невеликим власним бізнесом — продавав медичне обладнання. Зараз працюю в компанії, яка автоматизує завод. Я керівник проекту. Приїжджаючи з роботи додому, часто набираю і розсилаю повідомленя, чи розмовляю по телефону із друзями з Церкви. Одного разу дружина каже: «Володю, скільки часу ти розмовляв по телефону?». Дивлюсь на годинник — 29 хв. Дружина: «А скільки часу ти читав Тетянці книжечку?» (Це наша наймолодша донька, якій два з половиною роки). Кажу: «Хвилин десять». На що дружина говорить: «А треба, щоб було хоча б однаково».

Звичайно, трохи бракує часу для родини, бо й робота, і служіння. Але Бог допомагає з часом — якщо на початку дня віддати Йому певний час, то Він потім допомагає знайти час на потрібні справи.

P.S. В одному з найважливіших документів Католицької Церкви про соціальну комунікацію, «Communio et Progressio», говориться, що головна мета засобів комунікації — «єдність і поступ людей, які живуть у суспільстві». Думаю, мало хто із тих, що моляться в Спільноті Молитовного Служіння, це читали. Але виконують його рекомендації вони дуже добре.