Про що Віктор Ющенко говорив із Бенедиктом XVI, і коли понтифік зможе відвідати Україну
Папа Римський зможе відвідати Україну не раніше, ніж за рік–два, припускає ректор Українського католицького університету отець Борис Гудзяк, який цього понеділка супроводжував Президента Віктора Ющенка в його візиті до Ватикану. «Адже графік папських візитів чітко визначений заздалегідь. Хоча Бенедикт XVI має значно щільніший графік, ніж його попередник», — пояснює у розмові з «УМ» Борис Гудзяк, наголошуючи на важливості такої позиції апостольської столиці. Зрештою, «інститут папства є, напевно, найбільш довговічною соціальною структурою у світі — там накопичилося багато досвіду: культурного, духовного, соціального і політичного». Загалом, за спостереженням пана ректора, «Україна є пріоритетною для Ватикану». На чому базується ця пріоритетність, яким був зміст розмови під час першої аудієнції Президента України у Папи Римського?
За даними «УМ», зустріч 1 червня у папському палаці була запланована на 25 хвилин, але тривала на 17 хвилин довше. Які проблеми можна окреслити і спробувати наблизити до вирішення за ці 43 хвилини? «На зміст розмови з Папою натякнув Президент, спілкуючись з українськими студентами в папській колегії святого Йосифата, — розповідає отець Гудзяк. — Йшлося про соціальні питання в Україні, про роль Івана Павла ІІ, а також про міжконфесійні стосунки і єдність церков в Україні. Мені було приємно дізнатися від Президента, що він обговорював із Папою та держсекретарем Ватикану кардиналом Бертоне і Український католицький університет. Президент натякнув і про проблеми, які деякі церкви мають з приміщенням, та про візові проблеми священнослужителів». Водночас немає інформації про те, що під час візиту Президента до Ватикану порушувалося питання надання статусу патріархії Українській греко–католицькій церкві.
На запитання «УМ», чи варто було заради цього їхати до Ватикану, ректор УКК слушно зауважив: «Надто часто про Україну говорять без українців, і негативну думку про Україну часом творять наші сусіди». На жаль, наші можливості представляти українську дійсність досі не були аж такими великими. Окрім того, дуже важливо для Києва бути в контакті з такою впливовою у західному світі структурою, як Католицька церква, мати постійні стосунки з Ватиканом.
Борис Гудзяк відзначає, що нинішній Папа теж добре поінформований про Україну та українські справи. Адже кардинал Ратцінгер протягом багатьох років був найближчим дорадником Івана Павла ІІ — єдиного з понтифіків, хто впродовж 27 років звертався до українців їхньою мовою і постійно підносив питання української незалежності на світовій арені. Отож, на думку отця Гудзяка, «пріоритети Івана Павла ІІ були пріоритетами і кардинала Ратцінгера». «Також варто пам’ятати, — каже він, — що кардинал Ратцінгер, будучи юним семінаристом наприкінці 40–х років, коли вчився на священика, жив у одній кімнаті з дуже харизматичним українським семінаристом–патріотом Павлом Когутом із Бережанщини. Павло Когут, згодом французький душпастир, є, напевно, одним із найулюбленіших українських священиків на європейському континенті у повоєнні часи. Семінарист Ратцінгер допомагав Павлові Когуту з німецькою мовою. І легко припустити, що той оточував свого товариша розповідями про Україну. Бенедикт XVI не є Папою, котрий лише сьогодні почув про Україну. Цей високоосвічений інтелектуал про Україну знає і дбає. Коли йому виповнилося 80 років, він, отримавши значні подарунки, з особистого фонду відтак подарував 100 тисяч євро для Українського католицького університету. Це дуже чіткий жест і конкретна допомога».
Україна є пріоритетною для Ватикану, ще раз підкреслює отець Гудзяк. І пояснює: «Україна знаходиться посередині Європи. Як європейські діячі з політичної точки зору, так і апостольська столиця — з духовно–культурної — бачать, що Україна є ключовим каменем для Європи. Коли в Україні було нехтування людською гідністю, переслідування конфесій — були проблеми від того і в загальноєвропейському контексті, принаймні в сучасній історії. Якщо ж Україна буде землею, де панує толерантність та пошана до совісті, якщо у нас вирішуватимуться соціальні і культурні питання, це стане справді великою гарантією для стабільності Європи. Якщо ж Україна втрачатиме незалежність, якщо у нас знову стане можливим гнобити людину і переслідувати церкву — це буде великою загрозою для духовного життя і політичної стабільності всього континенту».
СВЯТІ МІСЦЯ
Президент помолився біля гроба Івана Павла ІІ
Після аудієнції у Бенедикта XVI Президент Ющенко відвідав Сікстинську каплицю — крипти, де упокоєні Папи. Окрему зупинку він зробив при гробі Івана Павла ІІ — Віктор Ющенко поклав квіти і помолився в цьому місці. Варто додати, що цей поверх споруди збігається з оригінальним поверхом древнього собору св.Петра. Побував також Віктор Ющенко при вівтарі з мозаїками святих Володимира і Ольги, встановленими за сприяння української діаспори в Італії на честь тисячоліття прийняття Києвом християнства.