Католицький священик Джон Гронер всюди бере з собою свою собаку Лілі. Від неї залежать служіння і життя отця.
«Завдяки їй я залишився активним священиком, а для мене це дуже багато означає», — зізнається о. Гронер, настоятель двох храмів у штаті Міссурі: св. Роберта Белларміна в Сент-Роберте та св. Юди у Річленді.
Священник хворий на діабет, який дав ускладнення у вигляді гіпоглікемії — пониженого вмісту цукру в крові. При цьому захворюванні рівень цукру може падати до небезпечно низьких показників, унаслідок чого мозок не отримує необхідну йому глюкозу і хворий може знепритомніти. Уникнути непритомності о. Гронеру допомагає Лілі: при падінні рівня цукру в крові змінюється запах людини, і вловити зміну здатний тільки гострий нюх собаки. Лілі спеціально натренована, щоб розрізняти цей запах, а також спостерігати за незначними змінами в поведінці свого господаря. Відчувши, що в отця проблеми, вона кидається лизати йому обличчя, і тоді священик розуміє, що йому треба терміново прийняти таблетку глюкози.
«Якби не Лілі, вони напевно знайшли б мене мертвим у розбитій машині десь у придорожній канаві», — каже о. Гронер. До того, як у нього з’явився собака, він кілька разів непритомнів. «Усе йшло до того, що я не зміг би далі активно служити», — згадує священник.
Коли Лілі була ще щеням, о. Гронер приніс її до храму і представив парафіянам під час Служби. Тепер жодна Меса не обходиться без Лілі, яка завжди сидить неподалік вівтаря. «Вона дуже добре поводиться і з нею ніколи не буває проблем», — каже отець. Лілі ще й допомагає привернути увагу дітей до богослужіння.
Отець Гронер також відвідує в’язницю в місті Джефферсон-Сіті і вважає , що завдяки присутності собаки багато в’язнів (деякі з них не бачили тварин роками) охочіше йдуть із ним на контакт.
За американськими законами, люди, які потребують псів-поводирів або інших службових собак, можуть приходити зі своїм вихованцями до будь-якої державної установи
Джерело: Благовест-Инфо