«Преображення Господньою любов’ю» — під такою назвою в Києві відкрилася виставка образотворчо-прикладного мистецтва засуджених.
Із трьохсот присланих на виставку робіт, експерти відібрали 103 найкращі, які й представлені у виставковому залі храму св. Василія Великого (УГКЦ). Серед авторів виставки — 12 неповнолітніх та 15 жінок, інші художники — чоловіки.
Цю непересічну подію прийшли привітати представники державних міністерств та відомств, а також громадських та релігійних організацій. З промовами виступили: Микола Ільтяй, у той час виконувач обов’язків глави Державного департаменту України з питань виконання покарань, Юрій Зубко, заступник Міністра культури та туризму, Теофіл Рендюк, директор Департаменту культурного та гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ, Катерина Соломатіна, головний спеціаліст відділу соціальної адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі Управління у справах безпритульних громадян та інших груп ризику Міністерства праці та соціальної політики, Володимир Гаюк, начальник відділу зв’язків з релігійними організаціями Держкомнацрелігій, Юрій Васильчук, виконавчий директор Української християнської міжконфесійної місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі», Семен Глузман, член громадської ради при ДКВС, правозахисник, виконавчий секретар Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини.
Під час проповіді на святковій Божественній Літургії перед відкриттям експозиції Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, сказав: «Оскільки люди за ґратами і за колючим дротом можуть творити щось прекрасне, ми повинні зробити потрібні кроки назустріч нашим ближнім, щоб любов’ю серця та багатством душі преображати життя і світ».
Роботи на виставці «Преображення Господньою любов’ю» — різні. Класичні пейзажі, портрети, а також те, що зараз називають сучасним мистецтвом. Глава УГКЦ Любомир Гузар звернув особливу увагу гостей та журі на ікони та картини, які зачіпають філософські питання.
«Мене щонайбільше цікавить те, що ці люди звертають увагу на ікону. Малювати ікону – це релігійний акт. Це бачити щось святе в житті – це дуже важливо, це вияв якогось внутрішнього релігійного переконання. Ми маємо таких людей підтримувати, заохочувати, щоб вони повернулися до нормального життя. Можливості для в’язнів повернутися в суспільство… Вони посилають нам сигнал, переконують своїми творами, що вони не перестали бути людьми. А ми не відписали їх із людської спільноти, у нас є надія, що вони піднімуться над своїм минулим», – зазначив Глава УГКЦ.
Семен Глузман, правозахисник та колишній політв’язень переконаний, що такі виставки є підтвердженням відкритості українського суспільства. «Яке дивне життя, я пам’ятаю іншу тюрму, радянську, – каже він. – Що частіше я буваю на таких заходах, то більше переконуюся, що живу в новій країні. Найголовніше – це можливість бути собою навіть там, де все обмежено, там, де існує режим. І я щасливий, що дожив до цього часу».
Представники Департаменту виконання покарань вважають, що саме лише позбавлення волі й ізоляція людини від суспільства результату не дадуть. Тому засуджених стимулюють до творчості: закуповують фарби, полотна, надають приміщення для занять. Виконувач обов’язків голови держдепартаменту виконання покарань Микола Ільтяй розповів, що в цьому році за підтримки УГКЦ 30 картин ув’язнених уже було направлено на міжнародну виставку, яка відбулася у Відні. А три українські картини були премійовані міжнародними преміями.
Із понад ста творів поважне журі має відібрати 50, які потраплять на міжнародний конкурс образотворчого мистецтва ув’язнених «Очима інших» у Берліні.
За матеріалами: Радіо Свобода, Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
