У січні міністри культури України та Польщі спільною заявою проситимуть міжнародну організацію ЮНЕСКО включити до списку всесвітньої спадщини 16 дерев’яних церков XVI–XIX століть. Із українського боку 4 сакральні пам’ятки є у Львівській області і по 2 в Івано-Франківській і Закарпатській областях. За оптимістичними прогнозами українських і польських фахівців, унікальні дерев’яні храми можуть поповнити список ЮНЕСКО у 2012 році, але за певних умов.
Із 8 українських дерев’яних храмів, які можуть поповнити список ЮНЕСКО, у найкращому стані перебуває церква Святого Духа XVI століття, що в Рогатині на Івано-Франківщині. Адже 16 років поспіль храм слугує музеєм. Прикрашає сакральну пам’ятку унікальний ренесансно-бароковий іконостас XVII століття, один із найдавніших в Україні, ікони XVI–XIX століть. Єдине, що слід зняти лиштву з вікон, що є нетиповим для стилю церкви.
Усі інші 7 храмів необхідно привести до автентичного вигляду, але не за рік-два, наголосив дослідник сакральної архітектури Василь Слободян.
«У першу чергу експерти звертають увагу на освітлення в церквах. У нас довкола іконостасу бігають кольорові світелка. Це просто небезпечно, храми горять. Мусимо прибрати з інтер’єру паперові квіти, які горять, пластикові, які закривають розписи на стінах і ікони. До першочергових завдань належить і те, що маємо повернути натуральне обгородження довкола храмів», – каже фахівець.
16 сакральних архітектурних пам’яток по обидва боки кордону обирали зі 44 дерев’яних давніх церков бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів. На теренах Польщі усі 8 храмів або ж реставровані, або ж у процесі роботи.
Передусім фахівці звертали увагу на унікальність, автентичність і розташування храму. Скажімо, попри те, що дерев’яна церква у Нижньому Вербіжі, що поблизу Коломиї на Івано-Франківщині, оббита бляхою, її інтер’єр знищений, немає жодної документації на храм, але ця гуцульська п’ятиверха пам’ятка початку XIX століття має всі шанси поповнити список ЮНЕСКО, бо вражає неймовірною архітектурою та унікальним розташуванням серед краси природи.
А власники храму, громада, та місцеві підприємці готові реставрувати дерев’яну унікальну церкву, оскільки розуміють, що це не лише міжнародне визнання – їхній храм привабить туристів. Як приклад, у сусідній Польщі успішно діє туристичний проект «Шляхом дерев’яної архітектури».
Відновлення дерев’яних храмів здійснюватиметься за гроші державного і місцевого бюджетів і спонсорську допомогу. Але, кажуть фахівці, щоб сакральні пам’ятки поповнили список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2012 році, міжнародні експерти мають відчути розуміння з боку держави і людей, яким скарбом вони володіють.
За матеріалами: Радіо Свобода