Традиції святкування Нового року у кожній країні інші. Далеко не всі народи проводжають старий рік 31 грудня. Наші пращури теж святкували Новий рік березні. Це було пов’язано з початком весняно-польових робіт. Звична для нас дата 1 січня з’явилася після указу російського царя Петра І.
Святкувати Новий рік 1 січня українці почали після указу російського царя Петра І, який запозичив традицію святкування Нового року взимку із Західної Європи, а вона, у свою чергу – від стародавнього Риму.
«З 1700 року зустрічали 1 січня Новий рік. У наказі царя було прикрашати будинки ялиновим гіллям, кататися з гірок. А також не «п’янствовать». Тобто, щоб усе було цивілізовано. У давнину, наприклад, у Єгипті як було, ми мало знаємо. Скоріше за все, це було традиційне обдаровування дарами. Так, як у нас посівають на Старий Новий рік. Тобто, це було важливо з точки зору аграрної магії», – пояснила культуролог.
У М’янмі Новий рік відзначається між 12 і 17 квітня. Багаторічні дослідження кліматологів показали, що цей час в країні є найбільш жарким і посушливим. З давніх-давен місцеві жителі використовують це свято для того, щоб умовити духів води подарувати землі дощ.
Люди поливають один одного водою і голосно стукають у порожній посуд, щоб ледачі духи почули і почався дощ, повідомляє Газета.ру.
У Бразилії в новорічну ніч люди виходять до океану і приносять богині моря Йеманже дари. Всі люди вдягнені в символічний білий одяг – так вони просять богиню дати їхній країні мир. У маленьких човниках бразильці несуть богині подарунки – квіти, дзеркала, прикраси.
Човники відпускають в океан на знак подяки за минулий рік і з надією про захист у наступному році.
Цей культ принесли з собою до Бразилії африканці, перевезені рабовласниками для роботи на плантаціях. Зараз ця традиція стала частиною бразильської культури.
У В’єтнамі Новий рік зустрічають за своїм місячним календарем між 21 січня і 19 лютого. За давнім повір’ям, у кожному будинку живе бог, і в Новий Рік він відправляється на небеса, щоб там розповісти, як провів рік, що минає, кожен з членів сім’ї.
Цей бог плаває на спині коропа, тому в’єтнамці на Новий рік купують живого коропа і випускають його в річку або ставок.
У Індії новорічні звичаї дуже відрізняються в залежності від регіону. Для того, щоб почати свято, потрібно вразити паперового змія палаючою стрілою. Жителі північної Індії прикрашають себе квітами рожевих, червоних, фіолетових або білих відтінків.
У південній Індії матері кладуть солодощі, квіти, невеликі подарунки на спеціальний піднос. Вранці нового року діти повинні з закритими очима чекати, поки їх не підведуть до підносу.
У центральній Індії на будівлі вішають помаранчеві прапори.
Китайський Новий рік пов’язаний з настанням нового місяця і святкується, згідно з місячним календарем, між 17 січня і 19 лютого.
У новорічну ніч люди виходять на вулиці, щоб взяти участь в різнокольорових процесіях, освітлених ліхтарями. Щоб злі духи не заволоділи Новим роком, їх відлякують хлопавками і петардами.
Жителі Куби бажають Новому року світлого і чистого шляху, тому перед північчю наповнюють водою посуд і виливають її з вікон.
У Непалі початком Нового року вважають світанок першого його дня. В очікуванні появи сонця на небі непальці палять на вулицях великі вогнища, в яких згоряють непотрібні в новому році речі.
Жителі Панами намагаються задобрити Новий рік за допомогою шуму і криків. Дзвонять у пожежні дзвони, гудуть сирени і сигнали автомобілів, а діти і дорослі голосно кричать.
А от японці використовують настання Нового року для самовдосконалення.
Опівночі починає дзвонити дзвін, що відбиває 108 ударів. Кожен удар дзвону повинен вбити один з людських вад. На думку японців, основних вад усього шість (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість, заздрість), але в кожного є 18 різних відтінків, тобто в сумі якраз виходить 108. З усіма цими вадами і слід розлучитися в Новому році.
Звичаї європейських країн менш екзотичні, та й основні святкування тут припадають на Різдво, а не на Новий рік.
В Австрії обов’язковою м’ясною стравою є заливне порося або свинина. Вважається, що для того, щоб бути щасливим, потрібно з’їсти шматок голови чи свинячого рила – це називається «брати участь в свинячому щасті».
В англійських домах до новорічного столу подають індичку з каштанами і смаженою картоплею під соусом, також тушковану брюссельську капусту з м’ясними пирогами, після чого – різдвяний пудинг, солодощі і фрукти.
Різдвяний пудинг – дуже солодкі ласощі з родзинками і грецькими горіхами. Справжній пудинг повинен чекати свого часу аж рік! Булочники готують партію пудингів перед Різдвом, упаковують їх і тримають в холодному місці до 25 грудня наступного року. А зараз використовуються торішні «запаси». Перед вживанням пудингу його поливають бренді і підпалюють – так ласощі набувають особливого смаку й аромату.
У Франції також прийнято добряче їсти в новорічну ніч. Крім того, хороший господар-винороб просто зобов’язаний з настанням Нового року цокнутись з бочкою вина, привітати її зі святом і випити за майбутній урожай.
фінансово.
Щиро дякуємо!
