У сховищі рідкісних книг Єльського університету лежить рукопис, що іменується «найзагадковішим у світі». Знаменитому «манускрипту Войнич» присвячені десятки книг і тисячі статей, але до цих пір ніхто не зміг його прочитати. Численні незрозумілі малюнки в ньому лише посилюють таємницю.
«Німфа» в трубах
Книга розміром 22,5 х16 см складалася з 262 сторінок пергаменту, 14 з них нині втрачені. Вона написана гусячим пером чорнилом п’яти кольорів. Деякі літери схожі на грецькі або латинські, але в основному це знаки, не знайдені в жодній іншій книзі. 212 сторінок містять малюнки, завдяки яким текст можна поділити на п’ять розділів: ботанічний, астрономічний, біологічний, медичний і астрологічний. Ботанічний, найбільший розділ, що включає більше сотні зображень різних рослин і трав. Більшість з них невідомі науці або фантастичні. Так само оформлено другий, астрономічний, розділ, що містить близько 20 кругових діаграм з зображеннями Сонця, Місяця і різних сузір’їв.
Безліч оголених жіночих фігур («німф») прикрашають біологічний розділ. Майже всі вони занурені в зелену рідину або поєднані з якимись трубами. Схоже, у ньому пояснюються життєві процеси, таємниці взаємодії душі й тіла. Астрологічний розділ рясніє малюнками магічних медальйонів, зодіакальних знаків і зірок. У медичній частині, мабуть, криються рецепти лікування хвороб і магічні поради.
Безплідні зусилля
Спроби розшифрувати рукопис із застосуванням самих останніх досягнень технічного прогресу почалися в 1912 році, коли американський букініст Уїлфрід Войнич (чоловік Етель Ліліан Войнич, автора роману «Овід») купив її в Італії в монахів єзуїтської школи Мондрагона. Бажаючи прочитати текст, він постачав фотокопіями всіх, хто брався за розшифровку.
На перший погляд здається, що прочитання манускрипту, який з вигляду нагадує середньовічний травник, не викликає особливих проблем. Почерк рівний, знаки виписані так, немов переписувач копіював зрозумілий текст. Здається, ніби він написаний відомою мовою або на її діалекті. Проте знавці, філологи, не змогли впізнати його.
Справа зрушила з мертвої точки лише у 1944 році. Тоді фахівець з військової криптографії Вільям Фрідман припустив, що текст не тільки зашифрований, але і написаний штучно створеною мовою. Втім, зрозуміти цю мову він не зміг.
Незабаром виповниться сто років, як манускрипт досліджують, але перекладу, незважаючи на міць сучасного криптоаналізу і суперкомп’ютерів, до цих пір немає. Немає і відповідей ні на одне з питань про походження тексту – хто, де і коли його написав. Але це не означає, що задачу неможливо виріщити. «Суперкомп’ютери не зламувати коди самі по собі. Потрібні люди, які взмозі направити їх по правильному шляху », – зауважив один з дослідників тексту, криптоаналітик Джим Рідз.
Дійшло до того, що меценати зі США і Західної Європи призначали величезні премії для тих, хто розшифрує рукопис. Але навіть провідні криптографи з завданням поки не впоралися.
Пергамент і чорнила – справжні!
Справа дійшла до того, що з’явилася версія, ніби раритет – підробка, яку змайстрував чи то сам Войнич, чи то ті, у кого він її придбав. І в ній не зашифрований текст, а безсенсовний набір знаків. Останнім часом ця версія була головною. Але в кінці 2009 року, одночасно в університеті Арізони (США) і в Дослідницькому Інституті Чікаго було проведено радіовуглецевий аналіз пергаменту і всіх п’яти видів чорнила, використаних при написанні рукопису. Виявилося, що вони приблизно одного віку і були виготовлені в 1404 – 1438 роках. А це означає що манускрипту вже близько 500 років.
І тепер нинішній власник раритету – Єльський університет оголосив про початок нової програми з його розшифрування.
Допомогли генетики
За роботу взявся професор інформатики з Університету Вашингтона Раджеш Рао. За його словами, вже створена спеціальна комп’ютерна програма, що дозволяє розбирати стародавні тексти, зміст яких давно втрачений. За основи він узяв програми, з якими працюють генетики, намагаючись скласти ланцюжки ДНК з окремих генів.
«Програма оперує послідовністю символів, тому її можна використовувати для вивчення статистичної моделі будь-якого набору невідомих або відомих текстів», – заявив Рао.
Професор стверджує, що в кожній мові і в кожному літературному творі обов’язково є слова, які зустрічаються частіше інших, і на підставі їх можна зрозуміти приблизний зміст тексту, навіть не знаючи його цілком.
Щоб перевірити свою теорію і роботу програми, Раджеш Рао проаналізував на машині книгу Чарльза Дарвіна «Про походження видів». Результат був прогнозованим: комп’ютер видав, що головними словами в цій праці є: «види», «відбір» і «острови».
Так само був проаналізований і «манускрипт Войнич». У комп’ютер ввели всі наявні в тексті значки – їх виявилося 28. І комп’ютер проаналізував, де і в яких поєднаннях вони з’являються в тексті.
Результат був однозначний. Рукопис – не безглуздий набір значків, а реальний текст. Причому його структура схожа з європейськими мовами часів Середньовіччя. Виявлено і ключові слова тексту.
Тепер справа за малим. Залишилось зрозуміти, що ці слова означають. Тоді, на думку Рао, ми зможемо дізнатися сенс «манускрипту Войнич», навіть не знаючи мови, на якому він написаний.
До речі
Таємничий лист отримали і фізики-ядерники
У минулому році в авторитетну Лабораторію Фермі (США), співробітники якої спеціалізуються в ядерній фізиці, по факсу прийшов незвичайний лист. Аркуш паперу з дивними, незрозумілими значками. Ні самі співробітники, ні криптографи, до яких вони зверталися, ні відвідувачі сайту лабораторії розшифрувати його не змогли. Номер, з якого був відправлений факс, також не було визначено.
Лабораторія Фермі відома, наприклад, тим, що поставляла наукове обладнання для Великого адронного коллайдера. І прихильники всіляких теорій змов заявляли, що цей лист – якесь попередження науковій організації, щоб вона не брала участь у проекті, який може знищити Землю.
фінансово.
Щиро дякуємо!
