У Старому завіті цими словами заборонялося зображати Бога – істоту абсолютно трансцендентну. Та після воплочення Сина Божого християнське поклоніння святим іконам є виправдане (як то постановив другий Нікейський собор 787 року) з огляду на таїнство Сина Божого, що став людиною, адже в цьому таїнстві трансцендентний Бог став видимий для нас. Тут ідеться не про почитання самих ікон, а про вшанування того, хто на них зображений: Христа, Діви, ангелів та святих.
Катехизм Католицької Церкви: Компендіум 446