«Євангеліє від Йоана»
Visual Bible International; Канада
Світова прем’єра: 11 вересня 2003 р.
Режисер: Філіп Савілл
У ролях: Крістофер Планер, Генрі Ян Кузик, Стюарт Банс
Рівно за два роки після терористичного нападу, який поділив світ на «до» і «після», у світовий прокат вийшов фільм Філіпа Савілла, ніби відповідь на деструктивні тенденції, що стали домінувати у світі, дедалі більше підпорядковуючи його злу…
Фільм Савілла – це послідовна екранізація цілого Євангелія від Йоана. Тригодинна розповідь переносить глядача у давній світ, детально і скрупульозно відтворений і поетизований, наповнений звуками тогочасних інструментів. Попри тривалість, фільм не можна звинуватити в статичності та схематичному моралізаторстві.
Христос (у виконанні Яна Кузика) веселіший і впевненіший у собі порівняно з більшістю тематично подібних фільмів. Він посміхається легко, щиро і часто! Це особливо наближає Його до образу Сина Людського, акцентуючи людське в Ісусові, Людині, яка любить життя і всіх, хто Його оточує, але водночас поєднує в собі безмежну мудрість і мужність.
У своєму Євангелії Йоан намагається говорити лише про те, чого немає в інших євангелістів. Адже він писав свій текст пізніше за всіх. Як останній свідок і учасник євангельських подій, Йоан підтвердив й засвідчив правдивість написаних раніше Євангелій і апостольських послань. Фільм «Євангеліє від Йоана» є своєрідним кінематографічним пам’ятником вселенському Добру, беззаперечній Вірі та безкорисливій Любові.
Спочатку було Слово… Так починається Євангеліє від Йоана, Євангеліє Любові. Воно відкриває істинну Любов Бога до своїх дітей. Христос заповідає нам: «Любіть один одного, як Я полюбив вас».
Сподіваюся, що завдяки цьому фільму Він Любов’ю та Вірою торкнеться і глядача. Режисер не ставив перед собою завдання показати все життя Христа. Він старався донести до нас найголовніше: думку про те, що безкорислива й правдива Любов і Віра в Христа настільки проста і водночас божественно красива, що здатна врятувати світ як ззовні, так і зсередини. На жаль, краса у наші дні дедалі більше знецінюється – через те, що без віри і духовності вона перетворюється на бездушний інструмент маргінальних мистецтв. Але це вже інша історія…
фінансово.
Щиро дякуємо!
