Історія, яка пишеться на наших очах – унікальна. Позаду тоталітарне минуле, побудова комунізму. Позаду перебудова. Позаду руйнування наддержави – Радянського Союзу.
Історія унікальна тим, що ми живемо на географічному й історичному зламі. Зараз ми будуємо щось корінним чином відмінне – краще і прогресивніше – демократичне суспільство, де громадянин вирішує, як саме розвиватиметься країна. Україна весь історичний шлях слугувала буферною зоною між Європою та Росією і Азією. Весь час її намагаються використати, то одні, то інші. Складно зрозуміти факт, що ця територія змогла виростити свій народ, який здобув собі незалежність, прямує у майбутнє, захищаючи свої інтереси.
Що принесла нам українська демократія? З відлигою багато людей – «умів» України – переселились в інші країни. Мотивами цьому було «відкриття очей» на сильні сторони капіталізму та на слабкі сторони соціалізму. Проте, західні та східні еліти не вчинили за прикладом цих людей. Бізнесмени, політики та ті, хто мають вплив, розпочали поширювати свій вплив в Україні, скориставшись безвладністю та відсутністю зрілої української еліти, яка захищає українські інтереси. Країна стала неготовою до різкого звільнення від тоталітарної моделі, тому пережила численні кризи. Це обумовилось відсутністю національної ідеї та об'єднаного народу, який хотів би важко боротись заради втілення цієї ідеї в життя.
Несправедливий розподіл благ. З приходом капіталізму багато людей отримали десятиліттями напрацьовані нашими дідами і батьками надбання у вигляді виробництв, земель, цим самим обмеживши доступ до розподілу ресурсів. Один зі студентів казав: «Мені байдуже, на кого працювати, аби платили гарно». Часто так є, що власник виробництва зацікавлений тільки у грошах, а не у справедливому розподілі благ. Тоді маємо просту математичну задачу «Як стати мільйонером?» Один працівник за місяць виробляє товару на 10 тисяч гривень, а йому платять тільки 5 тисяч. Таких працівників тисяча. От і маємо, що власник з місяць отримує «брудними» 5 мільйонів. Погодьтесь, навіть якщо від цієї суми відрахувати податки й інші відрахування – сума у десятки разів перевищить оті 5 тисяч. А ми говоримо про суспільство, де громадянин вирішує, як саме розвиватиметься країна. На жаль, громадянин нічого не вирішить, оскільки міра впливу – фінанси, зосереджені у інших руках.
Хабарництво. Я чітко розумію плюси і мінуси монархічної системи управління, проте подумайте про такий випадок, щоб монарху хтось пропонував мішок золота за поле, на якому можна буде побудувати собі віллу. Монарх подумає не так, як зараз думають виборні мери, у координатах поле – золото. Він подумає про майбутнє його землі на 100 років вперед, про його дітей, які володарюватимуть тут, і як вони вживатимуться з цією віллою.
Боротьба за вплив та зіткнення еліт. Зараз багато людей навчаються за кордоном. Кажуть, що європейська освіта багато у чому прогресивніша. Проте, я ще ніде не зустрічав кращих хірургів, математиків, авіаторів, філософів, теологів, ніж українські. Так, нашу освіту тиснуть з усіх боків. Наші кращі фахівці повтікали, бо не було грошей. Проте основу, яку дає наша вища школа, у багатьох галузях – є найкращою. Зараз ми спостерігаємо несприйняття Україною еліти з західного світу. Останні Президентські вибори це показали. Людина з Європи не може просто прийти і зайняти тут якусь високу державну впливову посаду, бо вона залишається чужою. Так само як і наші люди не ідуть працювати керівниками в Європу, бо ми там чужі. Добре, що ми маємо свою землю, де ми можемо принести найбільше плоду.
Руйнування традицій та авторитету. Разом із тоталітарним минулим, у багатьох випадках видаляється із пам'яті сила України – у працелюбстві, відкритості, сильному новаторстві та прогресивності її народу,його творчому генії, потужних наукових та мистецьких школах, розвинутих науці та техніці, власній християнській історії та неповторній культурі.
На наших очах пишеться історія нашої країни. Вибраний народ отримав Обітовану Землю кілька тисяч років тому. Ми тепер також отримали цю велику цінність – можливість будувати нас на нашій землі. І те, якою наша земля буде через 10 і більше років, залежить від того, наскільки сьогодні свідомими ми є відповідальності за власну землю.
фінансово.
Щиро дякуємо!
