«Кожна людина, яка дозріла до того, щоб охреститися, становить єдину у своєму роді надцікаву історію. Господь ніколи не повторюється. За кожним разом Він відкриває інші двері, щоб прийти до людини» – переконує монахиня Згромадження Вавельських Ядвіжанок, яка готує в Кракові дорослих до прийняття Святих Таїнств.
Такими дверима може стати, наприклад, любов. Часто невіруючі чоловіки навертаються під впливом своїх симпатій – так як Вініцій, закоханий у Лігію з твору Сенкевича «Quo vadis». Ренату з Радомська хлопець запевняв, що стрибне за нею у вогонь, а вона йому на це, дивлячись просто у вічі: «Навіщо відразу у вогонь, якщо вистачить свячена вода?».
Однак, найбільше сестрі-ядвіжанці запам’ятався чоловік, якого дитиною покинули на смітнику. В дорослому віці він просидів у в’язницях в цілому 25 років. Після хрещення розпочав нове, краще життя.
Угода з Богом
Павлові (таке ім’я він вибрав собі перед хрещенням, бо навернення завдячує Йоану Павлові ІІ) майже п’ятдесят. Він художник. Мешкає в Лодзі. Мама не занесла його до храму в пелюшках, бо вирішила, що він охреститься тоді, коли сам до цього дозріє. Дозрів нещодавно. Якусь мить після смерті Папи на одній з інтернет-сторінок обіцяв, що відмовиться від алкоголю. Також уклав з Богом певну угоду. Хтось несправедливо його оскаржував. Справа закінчилася в суді. Стрес від процесу спричинив незгоду в родині. «Тоді я обіцяв собі, що якщо мені вдасться виграти в суді – я прийму хрещення. Напевно справа і так була виграшна, але я вважаю, що це Бог заступився за мене» – запевняє Павло. Під час приготування до хрещення він не позбувся всіх сумнівів. Задумувався, наприклад, над тим, чому Бог посадив дерево пізнання добра і зла в такому місці, що Адам і Єва могли його знайти і через це опинилися перед спокусою. «Однак, я думаю, що Бог не має за це претензій до мене» – говорить Павло і тішиться: «Багато що вказує на те, що після хрещення мені вдасться зійтися з дружиною, з якою ми розлучилися. На хрещену матір я вибрав тещу!»
З невіруючих сімей
Біля 500 дорослих отримали Таїнство Хрещення у надвечір’я Пасхи – так виглядають підрахунки «Rz» на підставі інформації отриманої з дієцезій. Вони стояли перед вівтарем зі свічками в руках, в сніжно-білих альбах, пелеринах або широких шатах. Так як християни перших століть, коли Таїнства уділялися раз на рік – власне під час Літургії Господньої Пасхи.
Серед 16 неофітів, яким уділив хрещення у вавельській катедрі кард. Станіслав Дзівіш, були представники ісламу та буддизму – турок та китаянка. Своїх рідних релігій вони не практикували. Капуцини з Бидгощі приготували до Таїнств албанця, в Любліні хрещення прийняла болгарка. У Варшаві, де вже попередньо було охрещено 6 людей, католичкою стала латвійка з родини з лютеранським корінням. О. прелат Євгеніуш Антков’як приготував до хрещення у Познані 12 дорослих. В більшості вони походять із невіруючих родин, троє – з родин Свідків Єгови. «Характерним є те, що всі вони говорять про почуття пустки, яке їх мучило поки не знайшли дорогу до храму» – зауважує о. Антков’як.
Анна з Познаня розповідає, що її мама – Свідок Єгови, коли дізналася, що донька хоче стати католичкою, холодно сказала: «Твоє рішення, але ти ще пожалкуєш.»
Серед навернених не бракує людей, які були близько до Церкви. «Я ходив на катехезу, але, на жаль, не отримав Таїнств. Це було занехаяння батьків. Після отримання довгоочікуваних Таїнств християнського втаємничення я відчув радісне полегшення» – розповідає Лукаш з Варшави.
Також тих п’ятьох осіб, які отримали хрещення в сандомирській катедрі, батьки забули охрестити в дитинстві.
Духовні кажуть, що інколи батьки уникають хрещення дітей, бо мають клопоти з вибором хрещених батьків або бракує грошей на урочисте святкування події. Щось подібне буває і з церковними шлюбами – вболіває о. Збігнєв Містак, відповідальний за катехуменат в Сандомирі.
Підготовка до Таїнств вимагає від дорослого багато зусиль та дисципліни. Докладний катехуменат триває зазвичай від першої неділі Адвенту. Під час катехез кандидати роздумують над фрагментами з Євангелій, вивчають катехізм та вчаться свідомо приймати участь в Літургії. В третю, четверту та п’яту неділі Великого Посту збираються на так званих скрутиніях (від лат. Scrutare – досліджувати). Це обряди під час Літургії, які закінчуються для катехуменів після проповіді. Тоді священик промовляє над ними молитву з екзорцизмом, а потім, на очах у всіх присутніх, неохрещені повинні вийти з храму.
Отець доктор Томаш Адамчик, соціолог з КУЛь, застерігає, що хрещення дорослих – це не норма у Польщі – інакше ніж в атеїстичних чи місійних країнах. «Причини пошуку Христа бувають різними. Останнім часом все частіше про Таїнство Хрещення просять дорослі, чиї батьки вирішили, що «Коли дитина виросте, нехай вирішує сама». Таких випадків більшає» – підкреслює він.