З дитинства Португалія в моїй свідомості асоціювалася з «краєм землі». Ось так і уявлялося: урвище, океан – і все, далі тільки вода і жодної суші. Америка? Яка Америка? Ах, ота… Ні, Америка – по інший бік, там, де Камчатка. А тут – порожнеча й безкрайність. Кінець світу як він є.
Але в подорожі все для нас почалося з Лісабону, або Лішбоа, як ласкаво називають португальці свою столицю. Чудове місто на семи пагорбах. Бо ж кожне порядне місто лежить на семи пагорбах – чи то Рим, чи Москва… Так і з Лісабоном. Хоча на карті їх (пагорбів) набагато більше, та ми піднялися всього на два: Алфама і Байру-Алту, проте й ці два пагорби принесли нам незабутні враження.
1 листопада 1755 р. в Лісабоні відбувся страшенний землетрус. То була справжня катастрофа: місто майже повністю було зруйноване, загинуло понад 15 тисяч городян. Ті будівлі, які витримали підземні поштовхи, були знищені пожежею або цунамі, які стали наслідками катаклізму.
За легендою, коли стихло гуркотіння будинків, що обвалювалися, головний міністр короля Жозе І маркіз де Помбал сказав: «Поховайте мертвих і нагодуйте живих!» Саме ця людина відродила столицю з руїн. Португальці пам’ятають і люблять цього видатного діяча XVIII ст.
На пагорбі Алфама височіє старовинна фортеця св.Георгія, заснована 1147 р. Саме ця дата вважається роком народження Лісабону. Неподалік фортеці стоять дві найвідоміші церкви Лісабона – кафедральний собор і церква св.Антонія. Катедру заклали 1150 р. Загалом, кафедрали у Португалії називаються “Се” – скорочення від Sedes Episcopalis, «резиденція єпископа». Лісабонський Се також постраждав від згаданого землетрусу і не раз був перебудований.
Невеличка церква св.Антонія знаходиться на тому самому місці, де, за переданням, народився святий, знаний як Антоній Падуанський. Якщо пройти ризницею храму і спуститися кам’яними сходами, то потрапляєш у каплицю, де за ґратами видно кам’яну кладку дому, де народився св.Антоній. Це дуже шановане місце, і стіни крипти прикрашені подячними написами та проханнями віруючих.
Місцевою цікавинкою є малесенькі трамвайчики та фунікулери, які протискуються вузькими вуличками старого міста. Вельми цікавий і підйомник Санта-Жушта, званий також Елеватор ду Карму. Його збудував на початку ХХ ст. французький архітектор Рауль дю Понсар, учень знаменитого Ейфеля.
На березі річки Тіжу височіє величезна статуя Христа – копія бразильської скульптури Христа Царя. У передмісті Лісабона, Белені, можна побачити ще дві перлини архітектури, збудовані в епоху великих географічних відкриттів: монастир Жеронімуш, місце поховання Васко да Гами й деяких представників королівської сім’ї, і башту Торрі-ді-Белен, яка свого часу слугувала і маяком, і в’язницею. Нині це чудовий оглядовий майданчик.
Звідси вже недалеко до знаменитих курортів Ешторіл і Кашкайш з їхніми чудовими пляжами на березі океану. Ще 20 хв. поїздки вздовж берега, й ось відомий Кабу да Рока – 140-метрова скеля з маяком, який позначає найзахіднішу точку європейського материка. За ним далі – тільки океан…
Містечко Сінтра входить до списку Всесвітнього спадку ЮНЕСКО. Воно колись було улюбленим місцем відпочинку португальських королів. Тут височіють два прекрасних палаци – Національний палац Сінтри з відомими білими конусоподібними димарями, і яскраво-червоний палац Пена – еклектична суміш архітектурних стилів. А ми віддаляємося від Лішбоа на північ і відвідуємо маленьке затишне містечко Обідуш із масивною фортецею XIV ст. та два архітектурних ансамблі – абатства в Алкобасі та Батальї.
Монастир Пресвятої Діви в Алкобасі заснований 1153 р. на пам’ятку про перемогу над арабами в битві біля Сантарени. Тут спочиває тіло короля Педру І та його коханої Інеш ду Каштру. Португальці звуть їх своїми Ромео і Джульєттою.
Домініканське абатство Санта-Марія-да-Віторія в Батальї – шедевр португальської готики. Його збудували наприкінці XIV ст. на честь перемоги португальців над кастільцями в битві під Алжубарротом. Тут поховані деякі члени Авісської королівської династії, в тому числі знаменитий Генріх Мореплавець.
Далі наш шлях проліг через Коімбру – місто, де народилися шестеро португальських королів, де знаходиться найстаріший у Європі університет і де завершила своє життя у монастирі кармеліток Лусія душ Сантуш – одна з пастушат, які бачили об’явлення Діви Марії у Кова да Ірія (округ Фатіма). Сама Фатіма – головний центр християнського паломництва. Зберігся дуб, у гілках якого Діва явилася пастушкам. Зараз тут велична базиліка, зведена у стилі необарокко. Через величезну площу перед нею пролягла доріжка, якою навколішках просуваються прочани… У скляній каплиці, збудованій на місці об’явлення, можна побачити статую Діви Марії.
Подорож Португалією мала лише один недолік – вона надто швидко закінчилася. Але я сподіваюся туди ще не раз повернутися!
фінансово.
Щиро дякуємо!
