Літургійні читання на понеділок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Понеділок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ 

Перше читання
1 Кор 2, 1-5

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян

Я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я виріщив не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого.
Тож перебував я серед вас у немочі, в страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь — не в переконливих словах мудрості, а в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 119 (118), 97-98. 99-100. 101-102 (П.:пор. 97а)

Як полюбив я Твій закон, мій Боже!

Як я люблю Твій закон, Боже! *
Весь день він мене навчає.
Твої заповіді мудрішим за моїх ворогів мене роблять; *
тож вони мої навіки!

За усіх моїх вчителів я став розумніший, *
тому що Твої свідчення є для мене повчанням.
Я зрозумів більше, ніж старці, *
бо заповіді Твої я пильную.

Я стримую від усякого поганого шляху свої ноги, *
щоб пильнувати Твого слова.
Від Твоїх присудів я не ухиляюсь, *
бо Ти мене навчаєш.

Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя.

Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 4, 16-30

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
«Дух Господній на Мені,
тому що Він помазав Мене благовістити убогим,
послав Мене проповідувати полоненим визволення,
сліпим — прозріння,
відпустити пригноблених на волю;
звіщати рік Господній сприятливий!»
Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому.
І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших».
Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?»
А Він промовив до них: «А як же ж, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, вилікуй самого себе!” Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі».
І Він промовив: «Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізрáїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, коли стався великий голод по всій землі. Та до жодної з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених в Ізрáїлі за пророка Єлисея, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман — сирієць!»
Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Дитяча простота як мудрість (Слово між нами)

Одна маленька звичка робить великі справи в майбутньому (курс «Дабар»)