Кардинал Леонардо Сандрі (у центрі)
«Разом із християнами, розсіяними у світі, ми є частиною цього великого храму, яким є Містичне Тіло Христове. Наш духовний культ, виконуваний різними мовами, в різних місцях і в чудовій різноманітності літургій, є вираженням одного голосу Божого народу, з’єднаного в молитві та подяці у постійній єдності одні з одними», – мовив Бенедикт XVI.
За відомостями Папського щорічника Annuario Pontificio, Східні Церкви налічують невелике число вірних порівняно до інших католиків: 20 мільйонів на мільярд. Про роль Східних Церков у співтоваристві католицьких спільнот влучно сказав Папа Бенедикт XVІ: «Місцеві Церкви всередині Вселенської Церкви засвідчують динамізм свого земного шляху та показують усім вірним скарб духовних, літургічних і церковних традицій, які вказують на загальну доброту Господа Бога та Його волю привести усіх до Свого Божественного життя, явлену протягом всієї історії». Серед проблем, з якими стикаються Східні Католицькі Церкви, головними є ривалізація (тобто конкуренція) Церков та використання Церкви як інструмента етнічної ексклюзивности, про що Папа Йоан Павло II застерігав у посланні Orientale Lumen.
Нині у структурі Римської Курії від імені Папи питаннями Східних Католицьких Церков опікується відповідний дикастерій – Конгрегація для Східних Церков (Congregatio pro Ecclesiis Orientalibus), початки якої сягають 1862 р. Тоді Папа Пій ІХ побажав, щоб Конгрегація Propaganda Fide долучилася до підтримки східних обрядів, що існували у Католицькій Церкві. Папа Бенедикт XV доручив 1917 р. цей папський мандат окремій Конгрегації Східних Церков, яка мала сприяти зростанню Католицьких Церков східного обряду, гарантуючи їм права збереження літургійної, дисциплінарної і духовної спадщини різних традицій. Існує тісний зв’язок між Конгрегацією Східних Церков і Папським Східним Інститутом, заснованим Святійшим Престолом. Особливу увагу Конгрегація приділяє розвитку екуменічного діалогу. До складу Конгрегації Східних Церков належить спеціальна комісія з літургійних питань, комісія із вивчення християнського Сходу, спеціальна комісія із підготовки священників та монахів, католицька асоціація допомоги Близькому Сходу, Папська місія для Палестини та інші.
На чолі конгрегації поставлено кардинала-префекта Леонардо Сандрі (Leonardo Sandri). Леонардо Сандрі здобув теологічну освіту в Католицькому університеті Аргентини, де вивчав класичну літературу, філософію та богослов’я. Був висвячений на священика 2 грудня 1967 р. Завершив своє навчання 1970 року зі ступенем магістра канонічного права у Папському Григоріанському університеті, у Папській Духовній Академії був відповідальним за підготовку дипломатів Святішого Престолу. Став нунцієм на Мадагаскарі та Маврикії 1974 р. Леонардо Сандрі був скерований 1989 року до Сполучених Штатів як радник Апостольської нунціатури, а 1997 року був призначений апостольським нунцієм до Венесуели. Він став єпископом 11 жовтня 1997 р. Протягом шести місяців 2000 року він був Апостольським нунцієм у Мексиці. На консисторії 24 листопада 2007 р. отримав кардинальський титул і увійшов до складу колегії кардиналів. 9 червня 2007 р. Бенедикт XVI призначив його префектом Конгрегації у справах Східних Церков. Крім того, Леонардо Сандрі є членом Папської ради зі сприяння християнській єдності, членом Папської ради з міжрелігійного діалогу. 12 червня 2008 р. був призначений до складу Конгрегації з євангелізації народів. Незмінним, на його думку, залишається християнський обов’язок проповіді Євангелія: «Горе нам, пастирям і вірним, якщо ми, маючи перед собою приклад апостолів, мучеників та святих, знаючи, що можемо користатися з їхнього заступництва перед Господом, не звіщатимемо Євангелія, а лише у ньому є Спасіння, на яке очікує кожне людське серце».
У зв’язку зі святкуванням 1020-річчя хрещення Руси-України 2008 р. кардинал Леонардо Сандрі відвідав Україну. Кардинал бачить особливе завдання України та УГКЦ у подоланні впливу тоталітарного панування. Під час візиту кардинал нагадав про спільний обов’язок молитися за єдність християн. На думку кардинала, спільним завданням Папи та всієї Церкви стає відповідь на виклик ослаблення віри, що спостерігається у всьому світі, всередині Церкви і зовні. На його думку, досягти цього можно лише одним шляхом – привести сьогоднішню людину до Ісуса Христа: «Завжди радійте. Християнська радість є необхідною для любові, яку ми постійно отримуємо від Христа розп’ятого та воскреслого. Вашим завданням є також її зберігати, тому що для нас, християн, завжди важливим є перебувати на боці радості… Якщо ви завжди матимете радість та вдячність, то будете вірні, тому що вірність виходить з Христа, Він є вірним, Він є нашою радістю, Він є подякою», – так вважає префект Конгрегації для Східних Церков.
фінансово.
Щиро дякуємо!
