Мабуть, одним із найбільш вражаючих євангельських описів є втихомирення бурі. Синоптичні Євангелія по-різному описують цю подію, показуючи різні аспекти цього Слова.
Пропоную приглянутися до цього тексту в Євангелії від Матея (8,23-27):
«Як Він увійшов до човна, слідом за Ним увійшли Його учні. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав. Ті кинулись до Нього, збудили й кажуть: Рятуй, Господи, ми гинемо! А Він до них каже: Чого ви лякливі, маловіри? Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша. І здивувались люди та й заговорили між собою: Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?»
Море є важливим біблійним символом, стихією, яку важко приборкати. Згідно з багатьма давніми переданнями, також і єврейськими, на дні моря живе чудовисько, що його Біблія називає Левіатаном. Він ще є символом людського життя, наповненого хвилюваннями, вітрами, нестабільністю. Лише Бог може над чимось таким запанувати.
Перше, на що прагну звернути вашу увагу, це факт, що буря не розбудила Ісуса, натомість крики учнів – розбудили. Напевно в історичному значенні це може показувати: Ісус був такий стомлений після свого денного служіння, що навіть буря не змогла Його розбудити.
Але не тільки. Цей факт показує, що твоя щира молитва, твій крик до Господа має більшу силу, ніж буря, – має силу «розбудити Бога»!!!
На початку тексту читаємо, що до човна увійшли Ісус та Його учні. Прагну підкреслити, що саме УЧНІ. Чому на це варто звернути увагу? Бо після того, як Ісус утихомирив бурю, читаємо: «І здивувались люди». Таке враження, наче Ісус з учнями були на якійсь сцені, і Господь перед усіма вправно показав, як саме потрібно боротися з бурею. Невже люди сиділи на березі моря і спостерігали під час бурі, як апостоли дають раду з керуванням човном? Здається мені, що вони, щойно розпочалася буря, повтікали до безпечних місць. Про кого ж тоді мова? Певно, про апостолів. Чому ж на початку вони названі учнями, а наприкінці – «людьми»? Спробуймо відповісти на це запитання.
Здається, серед апостолів було як мінімум четверо професійних рибалок, які чудово зналися на морі, на погоді, вміли розпізнавати погоду з різних прикмет. Як гадаєте, вони знали, що наближається буря, чи ні? Якщо ми сьогодні, без знань рибалок-профі, можемо сказати, що за годину буде дощ, – то що казати про учнів – рибалок, які з дитинства тільки те і робили, що розпізнавали погоду, рибні місця, море тощо? Чому ж тоді учні погодилися на такий ризик? Може, прагнули похизуватися перед Ісусом своєю майстерністю, вмінням приборкувати море, керувати човном…
І, врешті-решт, вони усвідомлюють, що вони всього лиш люди!!! Чи життєва буря не є для того, аби я відкрив власну людяність і те, що я нездатний керувати усім на світі? Чи досвід бурі не є для того, щоб я відкрив усемогутність Бога і ще більше Ним захопився, щоб почав розпитувати і шукати – Хто ж це такий, що вітри і море йому слухняні?
«Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав»
Вправа
Щоб краще зрозуміти фрагмент Євангелія про втихомирення бурі на морі, добре буде дослідити в Святому Писанні слово буря, а також ті слова, які з нею пов’язані, наприклад вітер, злива тощо.
Наприклад, в Іов 38,1 читаємо: «Озвався Господь із бурі до Іова і мовив…» Раніше я не звертав уваги на такі вступні речення, але дуже часто в них прихована глибина усього того, що буде далі. Маємо тут два слова, які виражають Божу мову: озвався, мовив. Виявляється, Господь може промовляти з бурі. Або скажімо це інакше: кожна буря може бути Божим Словом до мене, і сам факт «бурі», і все те, чого Він мене вчить. Подумай, яка буря тебе спіткала останнім часом? Чого вона тебе навчила? Чи можеш розпізнати в тій ситуації Слово від Бога?
Про бурю можемо також прочитати в Мт 7,24-29:
«Кожний, хто слухає ці Мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці Мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика. І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись Його навчанню, бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні.»
Спробуймо співставити цей текст із нашим головним фрагментом. Через брак віри хвилі заливають човен, а учні перебувають в смертельній небезпеці. Натомість Мт 7,24-29 розповідає про чоловіка, який слухає та виконує Слово Боже і має непохитний фундамент свого життя. Слухання Слова допоможе мені пережити будь-яку бурю. Зверніть увагу, що жоден із цих фрагментів не каже про те, що бурі не буде; лише про те, як її можна пережити!
Замислімося самостійно над цими фрагментами, відносячи їх до опису втихомирення бурі: Іов 38, 1-2; Іс 66,15; Пс 1,4; Прип 25,23; Іс 57,13; Ос 8,7; Як 1,6; Одкр 6,13.
фінансово.
Щиро дякуємо!
