Сміливе рішення, яке прийняв Святіший Отець Йоан Павло ІІ 16 січня 1991 року, мало наслідком те, що переслідувана до того часу Католицька Церква в Україні почала офіційно розвиватися. Ще під час розмови з Президентом Радянського Союзу Михайлом Горбачовим Папа сказав, що не може забути про кілька мільйонів українських католиків латинського та візантійського обрядів, котрі позбавлені можливості офіційно визнавати свою віру, а того пам’ятного дня відновив римо-католицьку ієрархію в Україні, призначивши єпископів для трьох дієцезій, та підтвердив існування греко-католицьких ієрархів, котрі до того часу діяли підпільно.
Пам’ятаймо, що це відбулось ще за атеїстичного режиму. Повернення єпископів до історичних дієцезій у Кам’янці-Подільському та Житомирі, знищених ще царизмом, та у Львові і Луцьку, які ліквідували більшовики, є епохальною подією. Відтоді священики, котрі вистояли разом з вірними у трагічні часи переслідування Церкви, отримали духовну і моральну допомогу. Нові єпископи, що прибули до дієцезій, відвідували вірян після кількох десятків років відсутності. А вірні, відчувши себе духовно зміцненими, почали домагатися повернення відібраних у них храмів.
Після проголошення незалежності України як суверенної держави 24 серпня 1991 року Апостольський Престол розпочав діалог з Україною, і 1992 року з призначенням першого Апостольського нунція в особі архиєпископа Антоніо Франко було встановлено дипломатичні відносини. Святіший Отець Йоан Павло ІІ прагнув відвідати молоду державу і зміцнити відроджувану Католицьку Церкву обох обрядів. Під час цього історичного душпастирського візиту, який відбувся у червні 2001 року, Папа укріпив не тільки католиків в Україні, але і весь український народ, та заохотив будувати державність і єдність народів, що проживають у цій новій країні.
Нині після 20 років розвитку Церкви в Україні душпастирське служіння несе 15 єпископів. Існує 7 римо-католицьких єпархій, з них 3 утворено у 2002 році. Функціонують постулати та новіціати чоловічих і жіночих чернечих Орденів. Організовано структуру провінцій та делегатур чернечих Чинів, які служать в Україні. В Києві, Харкові і Житомирі є закриті споглядальні жіночі монастирі, які молитвою і покутою підтримують Церкву в Україні.
Кандидати на священство навчаються у трьох Вищих Духовних Семінаріях, а майбутні світські катехити вчаться в катехитичних і теологічних інститутах у Києві, Львові і Городку. Протягом останніх років кілька десятків дієцезіальних священиків та ченців закінчили навчання за кордоном, захистивши докторати з теології та канонічного права, і тепер служать в Куріях, Єпископських Судах і Духовних Семінаріях.
Важливу роль відіграють засоби масової інформації, які виховують вірних, зміцнюють їх віру та інформують про життя Вселенської Церкви та Церкви в Україні. Видається кілька загальноукраїнських і дієцезійних часописів. Дієцезії заснували свої інтернет-сторінки, що розповідають про них. Є також інтернет-сторінки чоловічих і жіночих чернечих Орденів, Духовних Семінарій та окремих парафій. Найбільш популярними є веб-сайти «Католицький Медіа-Центр» Києво-Житомирської дієцезії, «Credo» Кам’янець-Подільської дієцезії та «Костели і каплиці України» Харківсько-Запорізької дієцезії (з останнього порталу від 22 липня 2008 року користувачі завантажили понад 4 мільйони сторінок). Рік тому у Києві засновано українське «Радіо Марія», яке проводить мовлення в Київській області, а на інтернет-сторінці його можна слухати будь-де (директором радіо є священик Харківсько-Запорізької дієцезії отець Олексій Самсонов, котрий навчався в Римі). Також друкуються книжки на історичні та теологічні теми. Знято багато фільмів та записано чимало релігійних пісень для вірних.
Останнім часом відновлено давні історичні санктуарії, до яких здійснювали паломництва люди у минулих століттях. Виникли нові місця культу Ісуса Христа, Матері Божої і святих. Відновлено також рух піших паломництв до таких загальноукраїнських санктуаріїв як Бердичів, Летичів чи Більшівці. Єпископи встановили багато місцевих санктуаріїв та місць культу.
Святі і блаженні є великим даром для Церкви. Чудом на наших очах було проголошення блаженними у 2001 році Йоаном Павлом ІІ у Львові архиєпископа Йосипа Більчевського та отця Зигмунта Гораздовського, а 2005 року їх канонізував у Римі Папа Бенедикт XVI. Покровитель Львова, святий Ян з Дуклі також був винесений на вівтар. В останні 20 років на вівтарі винесено блаженну Марцеліну Даровську та Марту Вєцку. Нині в Україні тривають беатифікаційні процеси Слуг Божих отця Серафина Кашуби і матері Моравської. Є також інші кандидати на славу вівтаря – єпископи Рафаїл Керницький та Ян Ольшанський, отець Генріх Мосінг та багато мучеників за віру серед священиків, сестер-черниць та вірних світських.
Благодійна діяльність провадиться завдяки Caritas-Spes – організації, що займається дитячими будинками, домами опіки над хворими та престарілими, осередками для реколекцій та відпочинку. У багатьох місцевостях Церква допомагає потребуючим обідами та різноманітною матеріальною допомогою.
За останні 20 років збудовано багато нових храмів, каплиць та катехитичних будинків. Це місця, де звершуються Святі Таїнства, розбуджується та поглиблюється католицька віра. Це зовнішні знаки присутності та зростання Католицької Церкви в Україні. Є пильна потреба укорінення християнського духу в народі, щоб не загубив того, що ми отримали за останні 20 років. Існує нагальна необхідність охопити катехизацією не тільки дітей та молодь, але і старше покоління, щоб вірні свідомо переживали свою віру та приналежність до Католицької Церкви.
Двадцять років тому ніхто не міг і мріяти про те, що будемо так швидко розвиватись, оскільки час тоді був несприятливий для християнства на наших теренах. Божа благодать творить чудеса, свідками чого ми є всі.
Єпископ Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек,
Секретар Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України,
Харків, 10.01.2011р.
фінансово.
Щиро дякуємо!
