Минають релігійні свята, які зазвичай мають важливе значення в житті нашого народу. Одними з найважливіших свят для вірян основних християнських конфесій є Різдво Христове (католики його святкують 25 грудня, а більшість православних – 7 січня) та Хрещення Господнє (відзначається православними 19 січня, а католиками 9 січня).
Враховуючи наявність декількох релігійних деномінацій в Україні, специфіку проведення святкування вказаних релігійних свят, латентний конфлікт між основними гілками православ’я та наявність серед віруючих конфесій радикально налаштованих осіб, існує можливість виникнення конфліктів на міжконфесійній основі. Подібні прояви є негативним процесом у суспільному та релігійному житті держави та потребують раціонального вирішення.
Також, фактором напруги є питання про розподіл часу для здійснення обрядів освячення води на відкритих джерелах між представниками різних деномінацій, викликане бажанням священнослужителів одноосібно проводити обряд, не зважаючи на встановлений органами влади графік.
Існує необхідність підтримання міжконфесійної злагоди та збереження толерантних взаємовідносин між керівництвом церков та віруючими, які є їх парафіянами. У будь-якому випадку, загострення відносин не призводить до позитивних результатів та вносить неспокій та напругу у повсякденне життя громадян. Можна взяти за приклад хоча б перебіг цих свят у сусідів і подивитися, як вони (такі багатоконфесійні) ставляться один до одного у цей період.
Наприклад, у 2005 році Франція, Німеччина, Великобританія та Бельгія разом зняли фільм «Щасливого Різдва».
Стрічка є екранізацією події, яка відбулась під час Першої світової війни. Мова йде про т.зв. Різдвяне перемир'я (фр. Trêve de Noël, англ. Christmas truce), яке відбулося в Святвечір і Різдво 1914 року в районі м. Іпра (Бельгія), коли французькі і британські солдати з однієї сторони і німецькі з іншої, за неофіційною ініціативи командувачів офіцерів уклали перемир'я на Різдвяну Ніч. Однак братання і примирення призвело до того, що і наступні кілька днів у цьому районі не проходило ніяких бойових дій з боку ворогуючих.
7 грудня 1914 Папа Римський Бенедикт XV виступив із закликом про офіційне тимчасове перемир'я. Ця ініціатива була схвалена Німеччиною, але відкинута командуванням інших сторін, які були дуже незадоволені порушенням дисципліни військами на Різдво.
На вказане Різдво солдати обох сторін отримали з дому безліч посилок, в яких окрім теплого одягу, ліків і листів, були різдвяні подарунки, і навіть гірлянди з ялинкових гілок. Перемир'я розпочалося напередодні Різдва, коли німецькі солдати почали прикрашати околиці своїх окопів в районі Іпра. Збереглися фотографії, на яких німецькі солдати прикрашають Різдвяні ялинки в окопах. А коли солдати почали співати різдвяні гімни, британська піхота зі своїх окопів відповіла співом англійських колядок.
Німецькі солдати кричали ламаною англійською: «A happy Christmas to you, Englishmen!» («Щасливого Різдва вам, англійці!»). А у відповідь лунало: «Same to you, Fritz, but dinna o'er eat yourself wi 'they sausages!» («І вам того ж, Фріци, тільки не їште багато ковбаси!»).
Атмосферу, що панувала на полі перемир'я, дуже гарно передає видатна балада «Christmas in The Trenches» («Різдво в окопах», слова і музика Джона Маккатчена). Ця пісня заснована на реальних подіях, що відбувалися на Західному фронті Першої Світової Війни. Йен Келхаун, шотландець, був одним з офіцерів британських збройних сил. За участь у Різдвяному перемир'ї він був засуджений до смерті «за пособництво ворогу», і тільки втручання монарха Георга V позбавило його вироку.
Обидві сторони продовжували вигукувати різдвяні вітання один одному, і солдати стали виходити на нейтральну смугу для обміну подарунками – шоколадом, сигаретами, різними дрібницями. Недавні вороги показували один одному фотографії своїх сімей і навіть зіграли у футбол на нейтральній смузі.
Однією з причин, через яку розглядалося питання про можливість перемир'я, була необхідність прибрати трупи, які залишалися на полі бою протягом декількох місяців і поховати вбитих. Тому поряд з радісними клопотами солдати виконували скорботну роботу: на нейтральній смузі солдати обох сторін виносили тіла своїх загиблих товаришів. На відспівуванні були присутні піхотинці супротивників.
Перемир'я поширилися на інші райони фронту, і залишилося багато історій про футбольні матчі між протиборчими сторонами. У багатьох секторах перемир'я продовжилося і 25 грудня, а в деяких районах і до Нового року.
У наступні роки артилерії було наказано обстрілювати фронт у Різдвяну Ніч, проте і в Різдво 1915 були відзначені походи солдатів в окопи ворогів на святкування, хоча і в менших розмірах.
Тож варто зупинитися та замислитись. Навіть коли свята вже добігають свого кінця. Бо Ісус і далі продовжує жити у наших серцях…
фінансово.
Щиро дякуємо!
