Літургійні читання на ІV неділю Великого Посту, рік А (РКЦ)

Римо-католицький календар

ІV Неділя Великого Посту (LAETARE), рік А

Перше читання
1 Сам 16, 1б. 6-7. 10-13аб

Читання з Першої книги Самуїла

Тими днями Господь сказав до Самуїла: «Наповни ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо Я наглянув собі царя між його синами».
Коли ж прийшов, він побачив Еліява, подумав сам у собі: «Це певне перед Господом Його помазаник!» Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, Я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце».
Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав».
Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці». І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди».
Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, з гарними очима, вродливий на вигляд. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він».
Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І Дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 23 (22), 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6 (П.: пор. 1)

Господь — мій Пастир, всього маю вдосталь
або: Господь мене випасає, нічого мені не бракує.

Господь — мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє.

Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
зла не злякаюся , бо Ти зі мною.

Твій жезл і Твій посох — *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
навпроти тих, які мене утискають.

Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож в усі дні життя мого, †
добро і милосердя супроводжуватимуть мене , *
і я на довгі дні поселюся  в домі Господнім.

Друге читання
Еф 5, 8-14

Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян

Брати! Ви були колись темрявою, а тепер є світлом у Господі. Поводь­теся, як діти світла. Адже плід світла — в усякій до­бро­ті, праведності й правді. Досліджуйте те, що до вподоби Бо­гові, і не ставайте спільниками в неплідних ділах темряви, а краще їх викривайте. Адже про те, що вони таємно роблять, соромно навіть говорити. Усе, що засуджується, виявля­ється світлом, оскільки все, що виявляється, стає світлом. Через це й сказано: «Встань, ти, котрий спиш, і воскресни з мертвих, — і Христос освітить тебе!»

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 8, 12

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Я є світло для світу! — Господь говорить.
Хто пі­де за Мною, той світло життя буде мати.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Євангеліє
Йн 9, 1-41 (довше) або 1. 6-9. 13-17. 34-38 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. І Його учні запитали Його, кажу­чи: «Равві, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?» Ісус відповів: «Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла. Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити. Поки Я є у світі, Я — світло для сві­ту!» Сказавши це, Він плюнув на зем­лю, зробив грязь зі слини й помазав нею очі сліпому, і сказав йому: «Піди вмийся в ку­пальні Силоам!» — що у пере­кла­ді означає Посланий. Отже, він пішов, умився і прийшов зря­чим. Сусіди ж і ті, котрі бачили його рані­ше, як він був жебраком, казали: «Хіба це не той, хто сидів і жебрав?» Деякі говорили: «Це він!»; інші говорили: «Та ж ні, лише подібний до нього!» Він же казав: «Це я!» Тоді випитували в нього: «Як же тобі відкрилися очі?» Він відповів: «Чоловік, котрого звуть Ісус, зробив грязь і пома­зав мої очі та сказав мені: “Іди в Силоам і вмийся”. Тож я пішов, умився і прозрів». І запитали в нього: «Де Він?» Той ка­же: «Я не знаю». Тож повели того, який був колись слі­пий, до фарисеїв. А того дня, коли Ісус зробив грязь й відкрив йому очі, була су­бота. Знову запитували його тепер фари­сеї, як він прозрів. Він сказав їм: « Грязь поклав мені на очі, я вмив­ся і бачу». Тож деякі з фарисеїв говорили: «Ця людина не є від Бога, бо не до­три­му­ється суботи». Інші ж казали: «Як може грішна людина робити такі чу­деса?» І виник між ними поділ. Знову кажуть сліпому: «Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі?» Він же сказав: «Це Пророк!» Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж по­ки не покликали батьків того, хто про­зрів, і не запитали їх, говорячи: «Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?» У відповідь його батьки ска­за­ли: «Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий, а як це він тепер бачить, — не зна­є­мо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й за­питайте; нехай говорить сам за себе!» Таке сказали його батьки, оскільки бо­ялися юдеїв; адже юдеї вже змо­ви­ли­ся, що коли хто визнає Його за Хри­ста, — то буде відлучений він від синагоги. Ось чому його батьки сказали: «Він дорослий, його й за­пи­тайте». Отже, вдруге покликали чоло­віка, який був сліпий, і сказали йому: «Віддай славу Богові! Ми знаємо, що той чоловік грішний!» У відповідь він сказав: «Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!» А вони йому кажуть: «Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?» Він відповів їм: «Я вам уже ска­зав, та ви не дослухались. Що ще хо­чете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?» І зневажили його і сказали: «Це ти отого учень, а ми — учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог, а оцей — ми не знаємо звідки Він!» Чоловік сказав їм у відповідь: «Це і є дивне, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі! Ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає. Відвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто наро­див­ся сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!» А вони йому у відповідь ска­за­ли: «Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас вчиш?» І вигнали його геть. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав йому: «Чи віриш ти в Сина Люд­сь­кого?» Той у відповідь сказав: «А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?» Ісус сказав йому: «І ти Його ба­чив, оце Він говорить з тобою». Він же сказав: «Вірю, Господи!» — і вклонився Йому. А Ісус сказав: «На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!» Почули це деякі фарисеї, які бу­ли з Ним, і сказали Йому: «Невже й ми сліпі?» Відповів їм Ісус: «Якби ви були сліпі, то не мали би гріха, але ж ви ка­же­те, що бачите, тож гріх ваш за­ли­шається».

Слово Господнє

Коротше:

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. Він плюнув на зем­лю, зробив грязь зі слини й помазав нею очі сліпому, і сказав йому: Піди вмийся в ку­пальні Силоам!» — що у пере­кла­ді означає Посланий. Отже, він пішов, умився і прийшов зря­чим. Сусіди ж і ті, котрі бачили його рані­ше, як він був жебраком, казали: «Хіба це не той, хто сидів і жебрав?» Деякі говорили: «Це він!»; інші говорили: «Та ж ні, лише подібний до нього!» Він же казав: «Це я!» Тож повели того, який був колись слі­пий, до фарисеїв. А того дня, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі, була су­бота. Знову запитували його тепер фари­сеї, як він прозрів. Він сказав їм: « Грязь поклав мені на очі, і я вмив­ся й бачу». Тож деякі з фарисеїв говорили: «Ця людина не є від Бога, бо не до­три­му­ється суботи». Інші ж казали: «Як може грішна людина робити такі чу­деса?» І виник між ними поділ. Знову кажуть сліпому: «Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі?» Він же сказав: «Це Пророк!» А вони йому кажуть: «Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?» Він відповів їм: «Я вам уже ска­зав, та ви не дослухались. Що ще хо­чете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?» І зневажили його й сказали: «Це ти отого учень, а ми — учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог, а оцей — ми не знаємо звідки Він!» Чоловік сказав їм у відповідь: «Це і є дивне, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі! Ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає. Відвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто наро­див­ся сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!» А вони йому у відповідь ска­за­ли: «Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас вчиш?» І вигнали його геть. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав йому: «Чи віриш ти в Сина Люд­сь­кого?» Той у відповідь сказав: «А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?» Ісус сказав йому: «І ти Його ба­чив, оце Він говорить з тобою». Він же сказав: «Вірю, Господи!» — і вклонився Йому.

Слово Господнє

Біблійні роздуми:

Прийняти світло від Христа (о. Валентин Матушевський)

Зцілення сліпонародженого (о. Кирило Лесько)

Від світла Слова до світла віри (о. Василь Косік)

Благодать не бути сліпим (Слово між нами)

Слово для очей (о. Василь Косік)