Сергій Балюк та перекладач Біблії, архимандрит УГКЦ о.Рафаїл Турконяк про Острозьку Біблію.
Аудіоверсія телепередачі «Призначення»
Виробництво: VitaGraf
Автор та ведучий – Сергій Балюк
Режисер – Стас Матвієнко
Головний редактор – Ірина Матвієнко
Про гостя передачі:
Рафаї́л Турконя́к (також Раймо́нд (Роман) Павлович Турконя́к, в миру отець Рафаїл) архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослів’я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студійського уставу, лауреат Шевченківської премії за переклад Острозької Біблії українською мовою (2007), почесний професор і завідувач кафедри богослів’я Національного університету “Острозька академія”.
Його справжнє родинне прізвище – “Торконяк”, а “Турконяк” стало результатом помилки в реєстраційних документах батька.
Народився 7 травня 1949 року в м.Манчестер, в Англії в родині українців Павла Турконяка та Стефанії з роду Сас. Жив за кордоном — у Німеччині, США та Італії. Є громадянином США, але зараз живе у Львові.
З 1960 року навчався в Українській Папській Малій Семінарії в Римі. Середню освіту завершив в червні 1966 року, цього ж року вступив до української Папської Колегії св. Йосафата в Римі. В цей же час брав студії філософії в Папському Університеті Урбаніяна в Римі. В 1968 році отримує ступінь бакалавра філософії. Продовжував вивчати богословіє в Колегії св. Патрикія в Менуті (Ірландія) та на богослівському факультеті у Папському Університеті Урбаніяна та Українському Католицькому Університеті св. Климента Папи в Римі. В червні 1972 року закінчив навчання в Папському Університеті Урбаніянум в Римі з ступенем магістра богослв’я. Продовжив наукову працю в спеціалізації літургіка і отримав ступінь доктора богослів’я Українського Католицького Університету. У 1977 році одержав ступінь доктора богослів’я після захисту праці під назвою “Поняття Церкви в Мінеях Четіях митр. Дмитра Туптала Ростовського”.
В 25 років вступив до монастиря св. Теодора Студита в Кастенгандолфо біля Риму, 13 жовтня став новиком, 24 листопада одержав Малу Схиму. 2 квітня 1972 р. одержав єрейські свячення з рук слуи Божого Йосифа Сліпого та блаженного Василя Величковського. Впродовж 1972 та 1976 років обслуговував парохію Українського греко-католицької церкви в Крефельд-Траар (Німеччина).
У 1975 році Глава Української греко-католицької церкви Йосиф Сліпий доручає перекласти Біблію з слов’янського тексту для вжитку в богослужіннях. В ходіпраці над перекладом виринула думка, що для цієї праці було б краще вживати тексти першої повної Біблії на старослов’янській мові ,яка вийшла друком на українських землях в Острозі 1581 р.
В 1978 році переїхав до Америки і став настоятелем монастиря монахів Студійського уставу в Пассейку. Провадив парохії св. Отця Миколая в Пассейко ,Успіння Пресвятої Богородиці в Рудерфорді до 1990 року.
У 1991 році блаженний кардинал Мирослав-Іван Любачівський запросив о. Рафаїла на посаду віце-канцлера Львівської Архієпархії. Впродовж 1993 та 1996 років виконував уряд Патріаршого Економа Української греко-католицької церкви. У квітні 1995 року піднятий до гідності архимандрита.
Впродовж 1995-1996 років за дорученням патріарха організував та очолив Київо-Вишгородський Екзархат для Української греко-католицької церкви.
З 1996 року призначений секретарем Патріарха Української греко-католицької церкви блаженнішого кардинала Мирослава-Івана Любачівського.
У грудня 1992 року став членом Українського Біблійного Товариства і одержав доручення виготовити 4-й повний переклад Святого Письма з давньогрецької мови,паралельно продовжив працю над критичним виданням Острозької Біблії.
Протягом 2000-2006 років опублікував такі праці:
Повний переклад Святого Письма з давньогрецької. – Львів, 2000 Повний переклад Святого Письма з давньогрецької.
Новий Заповіт Господа нашого Ісуса Христа. З 4-го повного перекладу Біблії з давньогрецької. – Київ, 2000.
Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа. З 4-го повного перекладу Біблії з давньогрецької. – Київ, 2003.
Літургія Передшеосвячених дарів в Українській Церкві. – Львів, 2002 Літургія Передшеосвячених дарів в Українській Церкві.
Серія критичних видань Острозької Біблії з українським перекладом. – Львів, 2003-2005.
Повний переклад критичного видання Острозької Біблії. – Львів, 2006 Повний переклад критичного видання Острозької Біблії.
У 2003 році він закінчив унікальний переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою, дослідивши всі відомі тексти Святого Письма різними мовами. У 1973 року глава УГКЦ звернувся листом до молодого ще церковнослужителя Рафаїла Турконяка, який вивчав тоді святу науку в Римі, що знав церковнослов’янську, грецьку, латинську, українську та інші мови (Рафаїл знає понад десяток мов), із пропозицією зробити переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою. Після деяких вагань (отець Рафаїл вважав себе літургістом, а не перекладачем) він 1975 року все-таки взявся за кропітку й відповідальну працю. Ця праця забрала тридцять років.
Переклад був розпочатий із того, що Турконяк придбав в Оксфорді мікрофільм із текстом Святого Письма Острозької Біблії і почав переписувати старослов’янський текст власноручно у численні зошити. Так само був переписаний і весь грецький текст, після чого створений спеціальний шаблон для зіставлення грецького і церковнослов’янського текстів та перекладу другого українською мовою. На переклад Нового Завіту пішло чотири роки. А потім Рафаїл підрахував: якщо такими темпами рухатися й далі, то не тільки доведеться викласти 60—65 тисяч доларів США на різне канцприладдя, а й треба буде прожити не менше 110 років. Тому на початку 80-х Турконяк купив комп’ютер, швидко його опанував, а з часом став і комп’ютерним програмістом, оскільки необхідних для його діяльності програм тоді не було. При цьому інтенсивність його праці й навантаження на комп’ютери були такими, що вони не витримувала і згоряла. Коли ж з’явилися сучасні комп’ютери він ввів 120 додаткових букв. 1988 року він отримав факсимільне видання Острозької Біблії, видане в Канаді, а коли приїхав 1990 року в Україну (спочатку, на запрошення нині покійного кардинала Мирослава Івана Любачівського, лише на три місяці, що розтяглося життя у Львові), зміг користуватися й оригінальним виданням Святого Письма, виданим в Острозі, що його має Львівський державний архів. Сьогодні на робочому столі священнослужителя в служать два потужних комп’ютери, а також задіяно всю іншу необхідну апаратуру. На дисплеї в паралельному режимі отець Рафаїл може одночасно працювати з десятьма мовами. У пам’ять комп’ютерів уведено всі можливі тексти Біблії — грецький, латинський, церковнослов’янський, український, на стадії завершення — набір Синодального російського канону. Щоб набирати текст старослов’янською мовою, отець Рафаїл власноручно створив старослов’янський шрифт, вимальовуючи на комп’ютері кожну літеру — велику й малу, кожен значок, властивий цій мові, розміщуючи їх так, як вони були надруковані в Острозькій Біблії. Два роки знадобилося отцю Рафаїлу, щоб перенести в комп’ютер свої початкові записи із зошитів та переклади Нового Завіту.
Архімандрит доктор Турконяк каже:
«Цей новий, четвертий переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше у нас є український Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту 70-х. Це не літературний переклад, а дослівний. Основним для мене було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії, що складається з 76 книг. Такого повного списку не має жоден інший переклад».
Рафаїл Турконяк і надалі збирається проживати на історичній батьківщині. Він співпрацює з Українським Біблійним Товариством, підготувавши повне видання Острозької Біблії з перекладом українською мовою, зберігши всі передмови, присвяти, молитви, герб князів Острозьких, що входили в неї 1581 року. Це подарункове видання побачить світ 2006 року, до 425-літнього ювілею від дня виходу Острозької Біблії. Видав за власний кошт Острозьку Біблію власного, оригінального перекладу.
Паралельно і знову з Біблійним товариством він працює над українським літературним перекладом Біблії, перекладом її з грецької мови, а також із латинської українською.
Рафаїл Турконяк головує серед перекладачів УБТ, що працюють на новим українським перекладом Біблії. Новий Заповіт був виданий у 1997 р.; Старий Заповіт у 2007 р.
джерело ілюстрацій:gospodija.osbm.in.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
