Літургійні читання на вівторок ХIII звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Вівторок ХIII звичайного тижня, рік І

Перше читання
Бут 19, 15-29

Читання з Книги Буття

Ангели заходилися квапити Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.

А як вивели їх поза місто, один сказав: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув».

А Лот: «Ні-бо, Господи! Оце Твій слуга знайшов у Твоїх очах ласку й велика Твоя милість, як учинив Ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлось мені лихо й щоб мені не вмерти. Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, – щоб жити далі?»

І відповів йому: «Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш. Поспішай і втікай туди, бо Я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш». Тому й названо це місто Цоар. Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар.

Тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі. Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.

Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом, і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі.

І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав Він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 26(25), 2-3. 9-10. 11-12 (П.: пор. 3а)       

Господню ласку завжди пам’ятаю

Випробуй мене, Господи, вивідай мене, *
випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце.
Бо милість Твоя перед очима в мене *
і я ходжу по Твоїй правді.          

Не губи з грішниками мою душу *
і моє життя з кровожерами,
руки яких на злочин готові *
і десниця яких повна хабарів.          

Я ж у моїй невинності ходжу; *
спаси мене і зглянься на мене.
Нога моя стоїть на рівнім місці, *
благословлятиму я Господа на зборах.

Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5

Алілуя, алілуя, алілуя.

Покладаю надію на Господа,
надіюсь на Його слово.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 8, 23-27

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус увійшов до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на мо­рі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.
Підійшовши, Його учні розбу­дили Його, кажучи: «Господи, ря­туй — гинемо!»
А Він каже їм: «Чого ви такі лякливі, ма­ловіри?» Тоді Він встав і наказав ві­трам та морю — і настала велика тиша.
А люди дивувалися й говорили: «Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?»

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Буря (о. Роман Лаба OSPPE) 

Дозволити Христу спати в човні мого життя (о. Кирило Лесько)