Літургійні читання на вівторок ХIII звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Вівторок ХIII звичайного тижня, рік І

Перше читання
Бут 19, 15-29

Читання з Книги Буття.

Тими днями ангели заходилися примушувати Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, які тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на Содом кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.
А як вивели їх поза місто, один сказав: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув».
А Лот відповів їм: «Ні, благаю, Господи! Оце Твій слуга знайшов у Твоїх очах ласку й велика Твоя милість, як учинив Ти зі мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлось мені лихо й щоб мені не вмерти. Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, щоб жити далі?»
І відповів йому: «Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш. Поспішай і втікай туди, бо Я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш». Тому й названо це місто Цоар.
Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар; тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню, від Господа, з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі. Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.
Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв перед обличчям Господнім, і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі. І сталось, коли Бог руйнував міста округи, то згадав Бог про Авраама й вислав Лота з-поміж згарищ, як руйнував ті міста, в яких жив Лот.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 26(25), 2-3. 9-10. 11-12 (П.: пор. 3а)       

Переді мною милість Твоя, Боже.

Досліди мене і випробуй мене, Господи, *
очисти вогнем моїє нирки і моє серце,
бо Твоя милість — перед моїми очима, *
і я пішов за правдою Твоєю.          

Не погуби з безбожними душі моєї *
і мого життя з людом кровожерним.
На їхніх руках є злодіяння, *
повна хабарів їхня правиця.          

У моїй невинності ходив я; *
визволи мене і мене помилуй.
Моя нога стала на рівному місці, *
Господа на зібраннях благословляти буду .

Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5-6

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я надіюсь на Господа,
я надіюся на Його слово.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 8, 23-27

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус увійшов до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на мо­рі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.
Підійшовши, Його учні розбу­дили Його, кажучи: «Господи, ря­туй — гинемо!»
А Він каже їм: «Чого ви такі лякливі, ма­ловіри?» Тоді Він встав і наказав ві­трам та морю — і настала велика тиша.
А люди дивувалися й говорили: «Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?»

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Буря (о. Роман Лаба OSPPE) 

Дозволити Христу спати в човні мого життя (о. Кирило Лесько)