Філософські вчення часів Христа не задовольняли духовних потреб людей. Давні звичаї і обряди, яких навчали з дитинства, не давали поживи для душі. Люди не могли побачити своє життя так, як бачив його Бог, тому прагнули світла і правди, святості і Бога, але не знали, де і як шукати Його і Його правди.
Ісус прийшов у світ, щоб людина пізнала Бога і щоби привести її до Творця. Він відкинув всі вчення, які давали неправильне уявлення про Бога. Своїм життям показав приклад правдивої святості. Звернімо увагу на Нагірну проповідь: «Побачивши народ, Він зійшов на гору … вчив їх…» (Мф. 5, 1–8). Ісус дуже дорожив людиною. У кожній людині, Він бачив не гріхи і злочини, хвороби і слабкості, що позбавили її подібності Божої, а бачив людину такою, якою вона може стати, якщо використає відкриті перед нею можливості, набуде фізичної і духовної чистоти і відновить правильні стосунки з Богом. Цю ж думку висловив у давнину пророк Ісая 13, 12: «Зроблю те, що люди будуть дорожчі за золото». Любов Христа до світу така велика, що Він помер би, навіть якщо б цим вдалося врятувати хоча б одного грішника. Тому потреби, основані на знанні істини, відіграють основну роль у нашому житті.
«Якщо нас щось не влаштовує, потрібно про це сказати Богові, щоб Він допоміг – показав свій план для нашого життя»
Не виконавши свого покликання, людина може марно прожити життя – важливо знайти своє покликання і відкрити ті таланти, які дав Господь. Відправний пункт при цьому – наші справжні потреби, пріоритети, цінності. Життя людини повністю залежить від неї. Те, що їй подобається вона досягає. Досвід останніх років зі всією очевидністю продемонстрував, що матеріальний достаток (тобто задоволення потреб нижчих рівнів) може послужити причиною виникнення таких явищ, як: нудьга, егоїзм, відчуття елітарності, «заслуженої» переваги, припинення особистісного росту. Очевидно, що перебування на нижчих мотиваційних рівнях життя, життя, присвячене задоволенню матеріальних потреб, не може довго задовольняти людину. Правильне розуміння потреб допоможе їй піднятися на вищий рівень.
Розгляньмо потреби єврейського народу у Старому Завіті. У книзі Виходу написано: «Та за довгий час умер цар єгипетський. Сини ж Ізраїля стогнали від праці і голосили, і лемент їхній від тяжкої роботи знявся до Бога» (Вих.2, 23). У житті бувають моменти, коли ми благаємо Бога про допомогу, і нашу просьбу Він завжди вислуховує. Маючи потребу, ми хочемо її задовольнити, міряючи своїми мірками, якщо щось виходить за їх межі, то деколи забуваємо про нашу потребу. Наша робота, життя іноді нас не задовольняють, і тоді шукаємо шляхів задоволення цієї потреби. Для християнина – це моління до Бога, а для інших – розваги: спиртні напої, азартні ігри – тілесні задоволення. Про найважливішу потребу при цьому людина забуває. Можна мати роботу (як мав єврейський народ) і водночас проґавити найголовніше у житті.
Єврейський народ, працюючи в Єгипті, працював не на себе, а на розвиток Єгипту. Ця праця призвела до рабства. Будь-яка робота, де відчувається порожнеча і немає сенсу та перспектив зростання, може призвести до рабства. Якщо нас щось не влаштовує, потрібно про це сказати Богові, щоб Він допоміг – показав свій план для нашого життя. І Господь виведе нас із рабства. Тільки Його шляхи – не наші шляхи. Віддаючи свої потреби Богові, ми повинні повністю прийняти Його потреби. Його потреба № 1 – допомогти нам, а наша – прийняти цю допомогу.
«Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоби всякий, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне (Йо. 3,6)»
У Євангелії від Йоана читаємо: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоби всякий, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Йо. 3,6). Народ Божий Господь вивів у пустелю. Коли ми усвідомимо своє справжнє становище на роботі, в бізнесі, нам потрібен буде Господь, який поведе нас у пустелю. У пустелі Він піклуватиметься про наші потреби не так, як ми хочемо.
Євреї постійно нарікали на Бога, згадуючи роботу і життя в Єгипті. У Числах 11, 5–8 написано: «Ми пам’ятаємо рибу, яку в Єгипті ми їли дарма, огірки і дині, і ріпчаста цибуля і часник, а нині душа наша знемагає; нічого не немає, тільки манна в очах наших. Манна ж була подібна до сім’я коріандру, виглядом, як бдолах; народ ходив і збирав її, і молов у жорнах або товк у ступі, і варив у казані, і робив з неї коржики; смак же її подібний був до смаку коржиків з єлеєм». Бог хоче, щоб людина була вільною та мала радість і життя, і користувалася вповні результатами своєї праці. У книзі пророка Аггея 5, 8 написано: «Тому нині так говорить Господь Саваофа: обернете серце ваше на шляхи ваші. Ви сієте багато, а збираєте мало; їсте, але не в ситість; п’єте, але не напиваєтеся; одягаєтеся, а не зігріваєтеся; що заробляє плату, заробляє для дірявого гаманця. Так говорить Господь Саваоф: обернете серце ваше на шляхи ваші. Зійдіть на гору і носіть дерева, і будуйте храм; і Я благоволитиму до нього, і прославлюся, говорить Господь».
«Нам варто озирнутися, подивитися на своє життя і поставити вищі потреби на чільне місце, тоді побачимо, як Господь подбає про всі інші наші потреби»
Багато християн працюють на роботах, які не приносять їм благословення, як написано вище: «що заробляє плату, заробляє для дірявого гаманця». Щоб цього не було, потрібно обернути своє серце на шляхи свої і зійти на гору Господню, і шукати Його обличчя, і прийняти від Нього благословення. Бог допомагатиме нам у житті, якщо ми прийматимемо його допомогу. При цьому ми не повинні перейматися потребами нижчого рівня. Бог даватиме нам їжу і все решта. Головне не втратити орієнтира на головну потребу. Він змінить нашу суть, змінить наше мислення і ставлення до життя. Ми зможемо жити творчим, радісним і плідним життям.
Якби єврейський народ на початку, маючи глибоку потребу у свободі, зберіг її в пустелі, і всі свої пріоритети направляв на цю потребу, то багато хто б увійшов у землю обітовану, а так потреби нижчого рівня набули основного значення і призвели до того, що народ Божий нарікав на Бога, не зважаючи на те, що Господь піклувався про нього.
Нам варто озирнутися, подивитися на своє життя і поставити вищі потреби на чільне місце, тоді побачимо, як Господь подбає про всі інші наші потреби: чи то бізнес, чи сім’я, чи реалізація свого покликання в церкві.
Володимир МІДЛЯР, Християнин і світ
фінансово.
Щиро дякуємо!
