Римо-католицький календар
Понеділок ХХІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
1 Сол 4, 13-18
Читання з Першого послання святого апостола Павла до солунян.
Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як і інші, котрі не мають надії. Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й тих, які поснули, через Ісуса Бог приведе з Ним.
Це говоримо вам Словом Господнім: що ми, живі, які залишимося до приходу Господнього, не випередимо померлих. Адже сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, — і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, — і так завжди будемо з Господом. Тому потішайте одне одного цими словами.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 96 (95), 1 і 3. 4-5. 11-12аб. 12в-13 (П.: пор. 13аб)
Господь приходить, щоб судити землю.
Заспівайте Господу нову пісню! *
Співай Господу, вся земле!
Звістіть між язичниками Його славу, *
серед усіх народів — Його діла дивовижні.
Бо великий Господь і найвищої хвали гідний. *
Він грізний — понад усіма богами.
Адже всі боги народів — це боввани´ , *
а Господь — сотворив небо.
Хай веселиться небо, *
хай земля радіє!
Хай збуриться море і все, що його наповняє. *
Хай рівнина і все, що на ній, радіє!
Тоді радітимуть усі дерева в лісі *
перед обличчям Господа, який приходить, — †
бо Він приходить судити землю!
Він справедливо судитиме Всесвіт, *
і у своїй правді — народи.
Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 4, 16-30
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
«Дух Господній на Мені,
тому що Він помазав Мене благовістити убогим,
послав Мене проповідувати полоненим визволення,
сліпим — прозріння,
відпустити пригноблених на волю;
звіщати рік Господній сприятливий!»
Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому.
І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших».
Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?»
А Він промовив до них: «А як же ж, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, вилікуй самого себе!” Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі».
І Він промовив: «Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізрáїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, коли стався великий голод по всій землі. Та до жодної з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених в Ізрáїлі за пророка Єлисея, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман — сирієць!»
Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Надати смерті нового сенсу (Слово між нами)
Прийняти власну історію (о. Роман Лаба OSPPE)
Кожен носить у собі невидимий скарб (о. Петро Октаба ОР)