Кана вирушила в тур містами України ще 16 вересня і додому не планує повертатися раніше 22 жовтня. Про те, як реалізовується така ідея, розказує учасниця Кани, вокалістка – Христина Підлісецька.
Маленька ремарка. Що таке Кана? Якщо коротко – то це сім музикантів з різних міст України, які не уявляють свого життя без музики і Бога. Поєднавши ці дві складові утворилась Кана із своєю ж музикою.
Суб’єктивні думки на фоні шести років. Я хочу не подвоювати ці думки і відчуття, а відобразити пережите у сьогоднішніх рефлекціях. Можливо, не всі в захваті від тієї творчості, яку пропонує Кана, можливо, когось вона й дратує, а, можливо, і надихає, і змінює, але на те вона й творчість, аби пробуджувати в людині пласт емоцій, які їй дарував Бог.
Кана з своїм музикуванням живе уже сьомий рік. Пора до школи – чи, так би мовити, у доросліше життя. Воно, й скажу вам, помітно у творчості: якщо перший альбом такий собі незграбненький, то наступний уже високо-незрозумілого польоту думки, а от на останніх двох – так би мовити, попустило трохи, звільнило – розслабились.
Що ж робиться всередині? Скажу суб’єктивно, але Кана – то надзвичайно різношерстний екстравертний організм. Найперше, як казала Любця – скрипачка, «хлопці повернуті на джазі, Христина на етно музиці – от і виходить такий собі етно-джазо-роковий мікс». Що не кажіть – та аналогів не чула. Друге – протягом свого життя ще не зустрічала людей, які б були настільки відкриті на віяння Святого Духа – для мене це, що називається – йти по життю в одних сандалях і не мати гнізда. Третє – ідеальний приклад командної гри, в якій кожен несе на собі частку спільних перемог і невдач – такий собі шліфувальний камінь характерів, принципів, засад і все це вкупі творить такий-сякий тип християнина, який прагнемо щодня вдосконалювати.
Що сьогодні? Траєкторія руху команди пробігає серпантином через містечка і села України туром музики прослави «Єдиному Богу Слава». Якось після дуже плідного літа вирішили ми, що пора імпровізувати, що виросли із форм і готові крокувати далі у невідоме нам, проте відоме Богові. Перший бонус – робимо те, що любимо найбільше, другий – розширюємо так би мовити кругозір і параметри рамок християнства, зустрічаємо нових людей, чуємо нові неймовірні історії, бачимо як Бог діє у життях незнайомих нам людей. Третій – потрапляємо в місця, в яких не думали, що коли-небудь побуваємо, а воно, як не як, скрашує світ мандрівника. І уже із власно-пережитого шматка дороги скажу – Бог дбає про гілки свого куща винограду. Ми виконуємо Його справи, а Він не забуває й про наші. Важливо плодоносити, бо інакше всохне смоковниця, садівник обчистить сухі виноградні лози, пересохне вода в колодязі. А Бог зажди дарує повну чашу щастя, і коли ми його розливаємо на інших, то самі наповнюємося свіжим молодим вином Кани.
За яким принципом ми обирали місця? Їдемо туди, де нас запрошують, а запрошують в основному спільноти, котрі якимось чином дотичні до Школи Християнського Життя і Євангелізації , звідки, зрештою й вийшла Кана.
На Поділлі ми вже були – їдемо на Захід і чекаємо Вас!
Розклад руху Кани можна побачити тут .
Довідка
За час свого існування Кана випустила 4 альбоми («Поруч з Тобою(2007), «В Тобі знайду Себе» (2009), «Христос Народився» (2009), «Радість Моя» (2010)), щороку дає понад 30 концертів, проводить музичні ворк-шопи в різних містах, що, до речі й входить у рамки туру, ну і звісно – реколекції для музикантів-християн, які відбуваються 2 рази в році.
Думаю, дуже важливо віддавати Богові славу за допомогою тих речей, які вміємо робити найкраще. В нашому випадку – це музика. Дуже тішимось, коли можемо відобразити власні переживання Бога в музиці, словах – це своєрідне дзеркало наших життєвих історій і ходження за Богом. Тож ділимось.
Христина Підлісецька, вокалістка гурту Кана
фінансово.
Щиро дякуємо!
