Літургійні читання на суботу ХХХІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Субота ХХХІІ звичайного тижня, рік І

Перше читання
Мудр 18, 14-16; 19, 6-9

Читання з Книги Мудрості.

Тоді, як мирна тиша все повила, і ніч, поспішаючи, досягла половини свого бігу, Твоє всемогутнє Слово з неба, з царських престолів, як невблаганний воїн, грянуло в осередок пропащої землі, несучи гострий меч — Твій невідкличний наказ. Стало воно, і все сповнило смертю. Воно торкалось неба і проходило землею. Все творіння, підлягаючи Твоїм наказам, перетворилося знов у своїй природі, щоб Твої діти збереглися цілі.
І видно було хмару, що отіняла табір, і суху землю, що виринала звідти, де раніш вода стояла. Червоне море стало битим шляхом, зеленою рівниною — буруни могутні. Ним увесь народ пройшов, під захистом руки Твоєї, оглядаючи дивні чудеса. Вони паслися, наче коні, стрибали, мов ягнята, славлячи Тебе, Господи, який врятував їх.

Cлово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 2-3. 36-37. 42-43 (П.: пор. 5а)

Згадайте чуда, що вчинив Господь наш.
або: Алілуя.

Йому співайте, Йому грайте, *
роздумуйте про всі Його діла дивовижні.
Його святим Ім’ям хваліться; *
нехай веселиться серце тих, хто Господа шукає. 

Він повбивав усіх первістків у їхній країні, *
початки всякої їхньої сили.
А тих вивів із золотом та сріблом, *
і серед їхніх племен не було слабкого. 

Адже Він згадав своє святе слово *
до свого слуги Авраама.
І свій народ в радості Він вивів, *
з веселощами — своїх обранців. 

Спів перед Євангелієм

Пор. 2 Сол 2, 14

Алілуя, алілуя, алілуя.

Бог покликав нас проповіддю Євангелія,
щоб ми осягнули славу Господа нашого Христа Ісуса.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 18, 1-8

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус розповів своїм учням притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом, кажучи: «В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не шанував. Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: “Вчини мені правосуддя супроти мого противника”. А він довгий час не хотів, та згодом сказав собі: “Хоч я і Бога не боюся, і людей не шаную, але через те, що мені докучає ця вдова, вчиню їй правосуддя, щоб, кінець кінцем, не прийшла та не побила мене”».
І промовив Господь: «Послухайте, що каже неправедний суддя. То хіба Бог не вчинить правосуддя для вибраних cвоїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них? Кажу вам: Він вчинить для них правосуддя негайно. Однак, як прийде Син Людський, то чи знайде Він віру на землі?»

Cлово Господнє.

Біблійні роздуми:

Слухай Бога у вечірній тиші (Слово між нами)

Притча про суддю і вдову (о. Роман Лаба OSPPE)

Чому про Бога потрібно нагадувати віруючим?(Слово між нами)