«Раніше, перед Христовим об’явленням, люди багатьма способами розповідали та створювали людські зображення Бога. Сам Бог різними способами промовляв до людей. Але тепер сталося щось більшого: Він явився», – зазначив на початку проповіді Папа Бенедикт XVI, під час нічної різдвяної Служби Божої, яку він очолив в базиліці Святого Петра.
Святіший Отець звернув увагу на те, що зі слова «з’являтися» розпочинається читання з Апостола, і цим словом Церква підсумовує суть Різдва. Бог з’явився, отож, Він – не лише якась ідея, не лише щось, що можна відчути на основі слів. Але чи це дійсно Він?
Святий Павло навчає: «з’явилися Божа доброта… та Його любов до людей». За словами Папи, перед обличчям жахіть, які її оточували, людині передхристиянських часів, здавалося, що й Бог є деспотичним та жорстоким. Отож, об’явлення Божої доброти було для людини справжнім світлом. Святіший Отець пригадав, що в усіх богослуженнях Різдва цитується уривок з Книги Ісаї: «Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру». «Стоїмо віч-на-віч перед візією, яка значно виходить за межі історичного моменту в напрямку того, що є таємничим, вміщеним у майбутнє. Дитина, в усій свої слабкості, є могутнім Богом. Дитина у своїй убогості й залежності, є Отцем довічним», – зазначив Бенедикт XVI, додаючи, саме через те, що об’явився дитиною, Бог «протиставляється будь-якому насильству та приносить послання миру».
Різдво є об’явленням Бога та Його великого світла. Він народився у стаєнці, а не в царських палатах. Саме цей вимір Різдва, пригадав Папа, уприсутнив святий Франциск Ассізький, коли 1223 року святкував його в місцевості Ґреччіо поруч з волом, ослом та яслами, повними сіна. Він з новою глибиною відкрив людськість Ісуса. «Оця людськість Бога стала якнайбільш видимою саме тоді, коли Божий Син, народжений з Пречистої Діви Марії, був сповитий пелюшками та покладений у ясла», – сказав Бенедикт XVI, пояснюючи, що святкуючи з особливою урочистістю Різдво, святий Франциск не мав на меті сперечатися з тим, що Церква вважає найбільшим святом Пасху, бо ж втілення є передумовою воскресіння. «Об’явилася Божа доброта та Його любов до людей». За словами Святішого Отця, саме біля ясел ці слова здобувають нову глибину: «У Дитині в вифлеємській стаєнці можна, так би мовити, доторкнутися Бога та Його пестити». Так віра стає любов’ю, а літургічний рік отримує другу вершину, «свято, яке є, насамперед, святом серця».
І це, наголосив Папа, не має нічого спільного з сентименталізмом, адже саме в досвіді людськості Ісуса об’являється велике таїнство віри. «Франциск, – сказав він, – любив Ісуса-дитину через те, що у Ньому ясно явилася Божа покора. Бог став убогим. Його Син народився в бідній стаєнці». І сьогодні, коли Різдво перетворюється на «свято крамниць, сліпуче світло яких приховує таїнство Божої покори», Святіший Отець заохочує просити Бога, щоб допоміг поза вітринами побачити Дитя у яслах, «щоб відкрити справжню радість і справжнє світло».
Наприкінці Бенедикт XVI звернув увагу на те, що той, хто сьогодні хоче увійти до храму Різдва Христового у Вифлеємі, зауважує, що величезні двері, через які до святині входили імператори, сьогодні замуровані. Залишився лише прохід висотою у півтора метра. «Хто хоче увійти до місця народження Ісуса, – сказав Папа, – мусить схилитися. Мені здається, що в цьому виражена найглибша істина, якій хочемо дозволити доторкнути нас у цю святу ніч: якщо хочемо знайти Бога, який об’явився як Дитина, то ми повинні зійти з коня нашого «просвітленого» розуму. Потрібно усунути наші фальшиві впевненості, свою інтелектуальну гординю, яка заважає нам відчути Божу близькість. Ми повинні іти внутрішнім шляхом святого Франциска – дорогою, яка веде до цієї повної зовнішньої та внутрішньої простоти, завдяки якій серце стає здатним бачити. Ми повинні схилитися, так би мовити, духовно іти пішки, щоб могти пройти через брами віри й зустріти Бога, Який відрізняється від наших упереджень та суджень: Бога, Який прихований в покорі новонародженого Немовляти».
Бенедикт XVI побажав, щоб святкування Різдва допомогло відмовлятися від зосередженості на матеріальному, щоб допомогло нам ставати простими. «І молімося в цей час, – додав він, – насамперед за тих, які змушені переживати Різдво у бідності, у стражданнях, в мігрантських умовах, щоб і їх об’явився промінь Божої доброти».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
