Просити в Бога дару бути здатними чувати з Ним на молитві й виконувати Його волю, навіть якщо йдеться про хрест, закликав вірних Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції у середу, 1 лютого.
Промовляючи до кількох тисяч прочан, які заповнили зал ім. Павла VI у Ватикані, Святіший Отець запропонував чергові роздуми на тему молитви, коментуючи цього разу молитву Ісуса в Гетсиманському саду.
Бенедикт XVI звернув увагу на те, що Христова молитва на Оливній горі є настільки особливою, що Він, Який завжди молився на самоті, цього разу просить апостолів Петра, Якова та Йоана залишитися поблизу та чувати разом з Ним. «Сумна душа моя аж до смерті. Зостаньтесь тут і чувайте», – каже Ісус до учнів, слова Якого записав святий Марко. Вони є уривком псалма та вираженням досвіду багатьох Божих угодників, адже вірність Божій місії часто зустрічає спротив та ворожіть з боку оточення. Відчуття страху й тривоги, про які говорить Христос, є, за словами Папи, підсумком тривоги людини перед обличчям смерті та її невідворотності.
Далі святий Марко розповідає: «Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година» (Мк 14,35). Святіший Отець пояснив, що молитва обличчям до землі є вираженням цілковитого віддання себе в Божі руки. Цей жест бачимо також під час складання чернечих обітів чи під час свячень. Прохання, щоб обминула Його ця година, це не лише страх людини перед обличчям смерті, але також «зворушення Божого Сина, що побачив величезний тягар зла, який муситиме взяти на Себе, щоб його подолати, позбавити сили». «Дорогі друзі, – закликав у цьому контексті Бенедикт XVI, – також і ми, під час молитви, повинні уміти приносити до Бога наші труднощі, терпіння, спричинені певними ситуаціями, днями, нашими стараннями щоденно Його наслідувати, бути християнами, а також ставити перед Богом тягар зла, який бачимо в собі та довкола нас, щоб Він додавав нам надії, щоб дав відчути Свою близькість та дарував нам трохи світла на життєвому шляху».
Коментуючи наступний фрагмент Ісусової молитви: «Авва-Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти» (Мк 14,36), Папа зазначив, що Ісус навчає нас, що лише достосовуючи свою волю до Божої волі, людина віднаходить свою справжню велич, «обожествлюється», здобуває справжню свободу.
«Дорогі друзі, – звернувся наприкінці Бенедикт XVI, – просімо в Господа Бога вміння чувати з Ним на молитві, щодня виконувати Божу волю, навіть якщо йдеться про хрест, жити в дедалі глибшій близькості з Господом, щоб принести на цю землю трішки Божого неба».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
