Анонси видань

Віднайти радість життя

02 Лютого 2012, 13:03 2691

Останнім часом психологія наново відкрила оздоровчу силу ритуалів. Оздоровчу дію можуть мати також церковні обряди, які відбуваються упродовж літургійного року, під час літургії або ж поза нею.

В одній зі своїх найпопулярніших книжок Ансельм Ґрюн пише про певні ритуали, які відкривають наше життя на Бога та дозволяють Божому Духові, що має силу оздоровлювати, проникнути в нашу щоденність. Зрештою, це не ритуали оздоровлюють наше життя, а сам Бог. Вони лише дають нам можливість увійти в наше життя, надати йому форми, оздоровити його та перемінити.

Автор: Ансельм Ґрюн

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;

2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;

3. На сайті «Свічадо».


4. За телефоном (032)235-73-16;

5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.

Уривок із книжки «Віднайти радість життя»

День монаха

Як монах, я вже впродовж десятиліть живу за своїми правилами. І вони мені приємні. Правила дають відчуття, що моє життя повновартісне, що воно має сенс. А ще вони впорядковують мій внутрішній безлад і допомагають жити уважно та свідомо. Перед тим як написати цю книжку, я спостерігав за собою та иншими людьми, замислювався над тим, що, власне, відбувається, коли ми самі або ж у групі виконуємо ті чи инші ритуали. Зацікавившись цією темою, я звернув увагу на те, що ритуали можуть мати оздоровчу силу. І коли я розповідав про це на курсах, то відчував, що учасники уважно прислухаються, що вони прагнуть конкретно почути, які правила допоможуть їм жити. Водночас із розмов я довідався, що багато людей розвинули власні ритуали, і на закінчення курсу учасники розповідали, як саме вони формували свої особисті обряди. Часто я дивуюся, наскільки винахідливими можуть бути люди, які шукають для себе ритуалів, що були б згідні з їхньою природою і водночас допомогли б боротися із загрозами, що випливають із цієї природи. Таким чином люди знаходять саме ті ліки, які їм необхідні.

Я також помітив, що люди мають дві потреби: з одного боку, вони хочуть віднайти належний спосіб, аби впоратися з власними страхами, депресіями, злістю та заздрістю, тобто зі щоденними проблемами, а також шукають допомоги у вірі, щоб дати раду власним почуттям, пристрастям та невпевненості, які з’являються у підсвідомості. Тут насамперед ідеться про те, щоб придивитися до власної життєвої історії, поєднатися з нею, а потім знайти шлях, як можна залучити ті нахили, що їх маємо, використати шанс, а також знайти спосіб, за допомогою якого можна було б впоратися із загрозами, а також із власною психікою.

Друга потреба полягає у віднайденні шляхів, які дадуть змогу пізнати сенс життя. Ритуали – це конкретний шлях до віднайдення здорової екзистенції, яка мала б сенс. Звичайно, до них не варто ставитися як до фокусу, за допомогою якого можна миттєво вирішити багато проблем. Вони також не є готовим рецептом, який кожен може використати для себе. У цій книжці я намагався дати кілька вказівок, як окремі обряди можуть допомогти нам повноцінно жити і як набути бажання жити, як вони відкривають наше життя на Бога та дозволяють Божому Духові, що має силу оздоровлювати, проникнути в нашу щоденність. Зрештою, це не ритуали оздоровлюють наше життя, а сам Бог. Вони лише дають нам можливість увійти в наше життя, надати йому форми, оздоровити його та перемінити.

Я – венедиктинець, і ось уже 32 роки збираю досвід зі здійснення спільних монаших та приватних обрядів, наприклад, для початку та завершення дня. Святий Венедикт ще 1500 років тому визначив чітке монаше правило, згідно з яким мають жити його послідовники. При цьому йому не йшлося про якісь дріб’язкові приписи, яких необхідно було б дотримуватися, а про те, як конкретно жити Євангелієм. Для святого Венедикта не існувало духовного життя без конкретного плану дня та без оздоровчих ритуалів.

Розклад дня згідно з монашим правилом святого Венедикта

Аби показати, як може виглядати культура життя згідно з Євангелієм, я хотів би описати, як виглядає мій день, які особисті та спільнотні обряди я здійснюю, адже живу ними вже понад 32 роки. Тут не йдеться про те, що я хочу поставити себе за приклад иншим, – лише намагаюся дати читачам поштовх до переосмислення власного життя.

О 4.40 дзвонить наш монастирський дзвін. Я відразу вмикаю світло і вслухуюся у своє єство, щоб перевірити, чи я вже цілком прокинувся і які відчуття залишили в мені сни, що я бачив уночі. Якщо якийсь сон мене особливо зацікавить, я відразу його записую. Потім встаю з молитвою на устах: «Господи! Сьогодні служу Тобі. Благослови цей день!» Вмиваюся, одягаюся, а потім свідомо виходжу в напівтемну внутрішню галерею, де відчуваю, як мене укутує Божа присутність.

Щоразу, коли отак рано-вранці я йду внутрішньою галереєю на молитву, що розпочинається о 5.05, відчуваю трепет. Коли переступаю поріг храму, то роблю знак хреста у пам’ять мого хрещення, під час якого моє життя було віддане Христові, а також у пам’ять того, що джерелом будь-яких моїх дій сьогодні є Його благодать та любов, а не моя сила.

Перші слова, які ми промовляємо, – це тричі повторена молитва: «Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу Твою» (див. Пс. 50, 17). При цьому великим пальцем я роблю знак хреста на устах, виражаючи таким чином, що всі слова, які я сьогодні промовлю, мають прославляти Бога. Vigil (нічне чування) та laudesy (молитва прослави, яку спільно промовляємо на сході сонця) складаються насамперед із псалмів. Коли промовляю ці тексти, відчуваю зв’язок з тими людьми, які довірливо розповідали мені про свої клопоти, просили мене про молитву, а також з усіма тими, про кого з допомогою узагальнених образів розповідають псалми. Така вранішня молитва не є для мене приємністю. Я роблю це в заступництві за людей, які вже не можуть молитися, які замовкли у своєму сумніві. Я молюся псалмами разом з Христом, щоб зануритися в Його любов до Отця і щоб свідомо споглядати світ очима Ісуса. Звичайно, часом я почуваюся дуже втомленим, та коли після кожного псалма ми встаємо й повторюємо «Слава Отцю…», роблячи при цьому доземний поклін, то в цьому жесті зосереджується уся туга за можливістю всім своїм єством зануритися у Богові, прославляти Його та Йому служити.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity