Ангели: помічники Бога й друзі людини

Для чого створені ангели, яка їхня функція? Чи потрібне їхнє посередництво? Чи без них Бог не впорався би з нашим спасінням і долею світу?

Звичайно, упорався б. Але ангели існують як найвищий, найпрекрасніший прояв безконечної Божої любови. В ангелі, якого кожному з нас призначено за опікуна, присутній сам Бог.

Ця книжка – про ангелів – вірних помічників Бога й надійних друзів людини.

Автор: Томаш Важни

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;

2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;

3. На сайті «Свічадо».


4. За телефоном (032)235-73-16;

5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.

Уривок із книжки «Ангели: помічники Бога й друзі людини»

….Що пересічний християнин знає про ангелів? Що Я ЗНАЮ ПРО АНГЕЛІВ? Здається, що, на жаль, мало – дуже мало. Та все ж, загалом, щось таки знаємо. Знаємо, що ангели – це створіння Божі, які мають розум і вільну волю, але не мають тіла. Знаємо, що вони – надприродні, а отже, позаземні, небесні істоти, яких Бог наділив силою, аби могли бути посередниками між Ним і людьми. Що, крім цього? Ще вони, безперечно, – найвище втілення доброти, лагідности й досконалости. Адже недаремно про надзвичайно добру людину кажемо: “Вона (він), як ангел”. Знаємо також (а ця інформація має неабияку вагу), що ангели, які згрішили, збунтувавшись на початку часів проти Бога, – це злі духи, біси, чорти. Знаємо й те, що ангелів, які опікуються нами, називаємо ангелами-хоронителями. Знаємо навіть молитву до ангела-хоронителя, якої навчили нас матері. Просимо в ній, аби наш ангел-хоронитель оберігав нас “ Ти завжди при мені стій”, як отих двох дітей, що переходять поламану кладку через бурхливий потік, зображених на образку, який ще донедавна висів майже над кожним дитячим ліжечком.

Знайомлячись із біблійними описами ангелів, швидко помітимо, що в історії спасіння вони виконують роль провісників надприродних подій. Їхня місія, зазвичай, виняткова, незвичайна й вимагає особливих якостей і схильностей. Зосередьмося лише на тих моментах, описи яких знайдемо на сторінках Нового Завіту.

Ось, наприклад, архангел Гавриїл сповіщає Марії, що вона стане Матір’ю Божого Сина.

А ось цілі загони ангельських воїнств дають знати про себе в ніч Різдва, голосно радіючи, що на землю прийшов Месія, і виспівуючи на очах у вражених пастухів: “Слава во вишніх Богу…”

Іншого ж разу Господні ангели повідомляють жінкам про воскресіння Ісуса.

Вони також пояснюють засмученим апостолам сенс вознесіння їхнього Господа й Учителя на Небо.

А в Одкровенні святий Йоан наголошує, що ангели, захищаючи Церкву, далі ведуть під проводом архангела Михаїла бій проти сатани, і що ця битва триває від початку світу.
Наразі обмежимося цими відомостями зі Святого Письма.

А ми? Що, власне кажучи, означає для нас факт, що АНГЕЛИ ІСНУЮТЬ? Що може єднати нас, слабких людей, зі світом ангелів? Відповідь – не зовсім пряму, але надзвичайно цінну – дає святий Бернард з Клерво. Своє висловлювання він розпочинає риторичним запитанням: “Чого ж нам боятися, якщо нас охороняють такі великі сторожі?” І далі цей великий святий продовжує: “Адже не можуть ані підкоритися ворогам, ані помилитися, ані згрішити, ані, тим паче, ошукати ті, які охороняють нас на всіх наших дорогах. Вони вірні, розсудливі й могутні – чого ж маємо боятися? Нам треба лише йти за ними, горнутися до них і тоді завжди перебуватимемо під опікою Бога небес”. Що ж каже нам святий Бернард? Лише те, що оті небесні лицарі, допомагаючи Христові в Його справі спасіння, забезпечують опіку людям, які СПРАВДІ хочуть наслідувати Його тут, на землі. Не більше й не менше. Своєю чергою, там, на Небесах, представляють Богові молитви святих і блаженних, а душі праведників ведуть до раю. От тільки би ми хотіли бути ПРАВЕДНИМИ!..

Такі ангельські дні… Чи віримо ще, що ніколи не залишаємося без опіки й товариства ангелів? Чи віримо ще, що існує хтось, хто перевищує своєю досконалістю всі створіння, які існують на землі; хтось, хто, проявляючи небачений послух щодо Бога та Його задумів, виконує всі Божі накази з якнайбільшою точністю й абсолютною старанністю? І що, виконуючи ці заповіді й накази Бога, може постійно залишатися для нас прикладом, незмінним і надійним, наче еталон метра, що зберігається в Севрі ? Чи просимо ще наших ангелів-хранителів про опіку?

Трапляється, що про багато які Божі справи ми забуваємо. Не забуваймо все ж хоча би про ангелів. Хто знає, може, лише завдяки їхній чуйній опіці нам колись удасться потрапити до небесних брам?…