Бог шукає кожну людину незалежно від обставин, в яких вона опинилася. Божа справедливість засуджує зло, але людину не відкидає. Милосердний Отець завжди чекає на повернення Блудного Сина. Тому в’язниця потребує вісників Його милосердя. Бог воплотився, щоб Світло сягнуло навіть найтемніших закутків людського буття.
Кожне суспільство доручає законній державній владі реагувати на злочинність за допомогою правоохоронних служб та системи правосуддя. З огляду кримінальні переступи ми, ради відносного комфорту та безпеки, приймаємо необхідність існування покарання ув’язненням. Воно існує для того, щоб злочинець усвідомив тяжкість свого вчинку, змінив свою поведінку та повернувся до нормального суспільного життя. А також, щоб застерегти інших від правопорушень. Тому тюрми, на жаль, будуть супроводжувати людську цивілізацію стільки, скільки триватиме світ. Але в тій реакції має залишатися досить місця для витривалої і безумовної людяності, щоб особа, зрозумівши, що її вчинок гідний кари, водночас залишилася у глибокому усвідомлені своєї гідності, щоб колись повернутися до нормального співжиття із людьми.
Проте тюрма не вирішує проблему наслідків злочину, а часто стає місцем, де беззаконня помножується. Часто тюрма стає лише помстою та відчуженням “нас” від “них”. Покарання у вигляді позбавлення волі тягне для засудженої особи додаткові покарання, не передбачені Кримінальним кодексом з огляду на пониження, обмеження та небезпеки, яким піддається особа.
Пенітенціарна система в Україні охоче приймає служіння Церкви. Проте не може труд священика у цій сфері бути ефективним без допомоги мирян. Адже християнське служіння у в’язничному середовищі є найбільш вибагливою щодо часу душпастирською працею. Тюремні капелани й миряни-волонтери стають містком між особами, позбавленими свободи, та суспільством. Величезне значення має доброзичливість братерського зацікавлення, турбота й співчуття. Це, в значній мірі, ослаблює потоки зла, які буяють за колючим дротом.
Від імені тюремних капеланів просимо молитися за жертв злочину: не лише постраждалих але й самих в’язнів та їх родини. Молімося за суддів та адвокатів, в руках яких людські життя та долі багатьох родин. Молімося за працівників Державної пенітенціарної служби України, що працюють з великим напруженням, яких право на належну платню та соціальний захист, з огляду на тяжкі умови праці, є цілком знехтуване. Врешті, прошу про молитву за капеланів та волонтерів пенітенціарного душпастирства. У своїй жертовності не забудьте підтримувати в’язничне служіння Церкви посильним даянням.
Михаїл (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовквівський, керівник Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України
фінансово.
Щиро дякуємо!
