Своїми думками про роль і значення постаті Ісповідника Віри Кардинала Йосипа Сліпого в інтерв’ю для Радіо Ватикану поділився віце-ректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович:
«2012 рік проголошений Роком Блаженнішого кардинала Йосипа Сліпого, і цей факт для мене означає передусім те, що Йосиф Сліпий є нашим сучасником. Я був дуже задоволений від того, що цю думку я прочитав у Зверненні Глави Української Греко-Католицької Церкви Святослава Шевчука з приводу 120-тої річниці від дня народження Патріарха Йосипа. Це засвідчую, що всі ті речі, які говорив Патріарх Йосип колись, вони актуальні сьогодні».
А ось відповідь на питання наскільки актуальним є його «Заповіт»:
«Почати, скажімо, з «Заповіту» Йосипа Сліпого. Це є в усіх пунктах: про переслідування українства загалом, про переслідування українських Церков, про владу, яка не шанує гідність людини, про мучеництво, про потребу жертви як шляху християнина, який хочу наслідувати Христа. Або про важливість освіти. Для нас в Українському Католицькому Університеті його заклик: Рятуйте Український Католицький Університет, дбайте про освіту – це надзвичайно актуальний і вічно актуальний заклик. Ц Зверненні Блаженнішого Святослава згадується один момент, який для мене є дуже важливим, а саме, щоб ми собі просто уявили реальні обставини того часу. Реальну постать. Уявіть собі заслання, в якому перебуває Кир Йосиф. Далекий Красноярський край. Тотальна перемога радянської влади. Тотальне засилля НКВД, КГБ. Проникання їх в усі, так би мовити, пори суспільства. Абсолютна безнадія щодо того, що цю силу можна буде колись подолати. І в цей момент Кир Йосип пише свою дуже цікаву роботу «Великого бажайте». Ну, як можна великого бажати в такий час, живучи десь там в упослідженому абсолютно місці? Це треба було мати величезну силу волі і величезну силу віри, щоби отак зазирати пророчо у майбутнє і розуміти, що якщо ми не будемо великого бажати, то ми не зможемо і досягти якихось великих звершень. Я часто зараз говорю своїм студентам, що якщо ви ставите великі завдання, зрозуміло, що ви їх не досягнете, бо ніхто не може досягнути всього того, що він собі ставить за мету. Але ви, бажаючи великого, зробите великі речі. А якщо ви собі малі завдання поставите, то тоді мізерними будуть ваші успіхи. Кир Йосип вчить нас сьогодні, бо це завдання, яке він поставив тоді, воно дуже актуальне і сьогодні».
На запитання, чи знають про життя і діяльність кардинала Йосипа Сліпого в Східній Україні, пан Мирослав Маринович сказав:
«Звичайно, дуже складно з цим питанням, тому що ми не знаємо своєї історії. Україна якщо і чула такі прізвища, такі імена як Кир Йосип чи Кир Андрей Шептицький, то чула у викривлених контекстах, у викривлених ідеологічних дзеркалах. В цьому проблема, що ми не можемо говорити про ті постаті об’єктивно, виходячи з якоїсь національної історіографії, почуття єдиної родини. Я дуже добре усвідомлюю, що оригінальні тексти і Шептицького, і Сліпого можуть видаватися дивними для українців на Сході України своєю мовою, дещо вже застарілою з точки зору сучасного правопису. Але думки, які висловлювали ці постаті, є надзвичайно важливими для нас усіх. Ми є різні регіонально, але ми маємо сприймати свої регіональні відмінності як причину для збагачення. Ми збагачуємо одне одного».
Костянтин Чавага для Радіо Ватикану