Від 30 травня до 3 червня в Мілані на півночі Італії відбудеться VII Всесвітня зустріч родин. Такі зустрічі проводяться кожні 3 роки. Перша з них відбулась у Римі 1994 року, який блаженний Папа Йоан Павло ІІ проголосив Міжнародним роком Родини.
Темою цьогорічної зустрічі є «Родина, праця, свято». Її оголосив Папа Бенедикт XVI наприкінці попередньої, що 2009 року відбулася у Мексиці. Головною метою зустрічі є повернення до бачення родини як всесвітньої спадщини. Як підкреслив Святіший Отець, родина повинна стати центром уваги не лише Церкви, але й усього суспільства. У контексті ритму сучасного життя існує велика необхідність сприяти осмисленню та зусиллям, покликаним спрямувати сім’ї на вдале поєднання праці та часу, який слід присвячувати відпочинкові у родинному колі; потрібно відродити справжнє значення свята, а зокрема, неділі, адже цього дня, кожного тижня, ми згадуємо та відзначаємо Христове Воскресіння, вона є Господнім днем, днем родини, спільноти та солідарності.
Пригадаємо історію Всесвітніх зустрічей сімей та їхню мету. Ініціатором Всесвітніх зустрічей сімей був блаженний Папа Йоан Павло ІІ. Він завжди був дуже уважним до теми родини, наголошуючи на її основоположній ролі для розвитку суспільства та Церкви. Тож, проголошуючи 1994 рік Роком родини та скликаючи першу Всесвітню зустріч сімей, блаженний Іван Павло ІІ бачив в цьому починання нагоду поглибити розуміння цінностей, на яких ґрунтується родина. На його думку, покращене та ширше розуміння родинних цінностей, повне визнання того, що саме родина є основою суспільства, сприятиме його відродженню в дусі братньої любові та солідарності.
Перша така зустріч відбулась у Римі, зустріч 1997 року – в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У 2000 році, з нагоди Ювілейного Року, Всесвітню зустріч родин було проведено знову у Римі, 2003 р. – в Манілі (Філіппіни), 2006 р.– у Валенсії (Іспанія), 2009 – у Мексиці. Така мапа подій відображає міжнародну спрямованість цих зустрічей, адже заклик блаженного Івана Павла ІІ до відродження цінності родини був спрямований до усього світу, до кожного народу.
Родина та захист людського життя від зачаття і до природної смерті становлять центр та головну мету нової євангелізації, в контексті якої і народився Міжнародний рік Родини. Оголошуючи про його проведення, у відповідній заяві з 1993 року, Папська Рада в справах сім’ї наголосила на тому, що цей рік є для всієї Церкви великою нагодою для розвитку душпастирської діяльності, центром та головною метою якої повинна стати родина. Таким чином, ці Всесвітні зустрічі покликані сприяти поглибленню розуміння важливості родини у суспільстві, адже саме родина та її спосіб життя навчає людину жити у спільноті, закладає основні моральні принципи та цінності.
Відповідальною за організацію Всесвітніх зустрічей родин є Папська Рада в справах сім’ї, створена блаженним Папою Йоаном Павлом ІІ у 1981 році. До компетенції цієї ради, як зазначається в установчому документі, входить сприяння пасторальній роботі з сім’ями, на основі навчання та засад Церковного вчення, щоб, таким чином, родини могли виконувати головну мету та місію, до якої вони покликані, а саме: виховання, євангелізація та апостольська діяльність. Окрім сприяння душпастирській роботі з родинами, Папська Рада покликана сприяти та координувати душпастирську діяльність, спрямовану на формування в родинах відчуття справжньої відповідальності за народження дітей, підтримувати та координувати ініціативи, спрямовані на захист життя від зачаття до природної смерті.
Цьогорічна зустріч, яку за бажанням Бенедикта XVI прийматиме архидієцезія Мілану, спрямована на розгляд питання праці та відпочинку, а саме їхньої цінності та вміння вдалого поєднання часу, присвяченого для них. У листі, написаному на ім’я кардинала Енніо Антонеллі, Президента Папської Ради в справах сім’ї, з нагоди приготування до зустрічі, Папа наголосив на тому, що потрібно переосмислити стосунок між часом, призначеним на працю та на святкування, щоб уникнути небезпеки роз’єднання сім’ї. Важливість цього питання виникає з того, що праця та свята дуже пов’язані з життям родин, обумовлюючи їх рішення, впливаючи на стосунки між чоловіком та жінкою, між батьками та дітьми, відбиваючись на стосунках сім’ї з суспільством та Церквою. А сьогодні, на жаль, ці обумовлення випливають з того, що праця організовується лише з думкою про конкурентоспроможність та прибуток, а свято стає лише нагодою до споживацтва або втечі від дійсності. Щоб ця Зустріч мала гарні плоди, зазначає Святіший Отець, вона не повинна залишитись ізольованою, але – стати частиною, кульмінацією інших духовних та душпастирських зусиль. Жодна християнська родина, за його словами, не повинна залишатися осторонь від приготувань до зустрічі у Мілані.
Алла Коваленко, Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
