Лавра (грец. Λαύρα — «міська вулиця, багатолюдний монастир») — назва деяких з найбільших та історично важливих чоловічих монастирів. Лаври з'явились в 4 ст. в Палестині, як монастирі з певним устроєм чернечого життя, що передбачав спільні богослужіння, але зберігав елементи відлюдницького життя.
З 10 ст. в Греції лаврами називають монастирі які відіграють значну роль в духовному житті країни. Пізніше в слов'янських країнах, Грузії та Румунії лаврами називають монастирі, що мають найбільший вплив на духовне життя цих країн.
До 1917 року в Російській Православній Церкві були чотире лаври Києво-Печерська (з 1198), Троїце-Сергієва (з 1744), Олександро-Невська (з 1797) та Почаївська (з 1833 – колишній греко-католицький монастир).
Нині в Україні статус Лаври мають три православних і два греко-католицьких монастиря: Києво-Печерська, Почаївська та Свято-Успенська Святогорська (Святогірськ, Донецька область – має статус лаври з 2004), Свято-Успенська Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), (Унів – з 1898) та Свято-Іванівська лавра студійського уставу (греко-католицька) у Львові (канонічно заснована митрополитом Андреєм Шептицьким грамотою 1 квітня 1927 року)
.
фінансово.
Щиро дякуємо!
