Сіон

Сіон (івр. ציון,‎) — 1) пагорб південно-західної частини Єрусалима. До завоювання Єрусалима царем Давидом там стояла фортеця міста-держави Єрусалим, заснованого євусеями: “І двигнувся цар із своїми людьми на Єрусалим проти євусіїв, що жили в тій країні. Вони сказали Давидові: ти сюди, мовляв, не ввійдеш, бо сліпі й криві не впустять тебе, а це означало: Давид сюди не ввійде. Але Давид приступом узяв твердиню Сіон” (2 Сам. 5, 6-7). Вже після взяття фортеці Давидом, Сіон отримав ще одну назву — Ір-Давид (Місто Давида): “Тоді Соломон скликав до себе в Єрусалим усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами і князів ізраїльських родин, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону”( 1 Цар. 8:1). Місто Давида стало місцем перебування царя та політичним центром всього царства. Для євреїв Сіон став символом Єрусалима, сподівань повернення до  Землі Обітованої, до якої єврейський народ прагнув повернутися з часу розсіяння після руйнування Єрусалимського храму;
2) у Старому Завіті – також альтернативна назва гори Хермон в Палестині: “Вони зайняли землю його й землю Ога, башанського царя, двох царів аморійських, що по тім боці Йордану, на схід сонця, від Ароеру, що на березі Арнон-потоку аж до Сіон-гори, тобто Хермону” (Втор. 4, 47-48)