Одним з напрямків діяльності центру «Емаус» є проведення презентацій у вузах, школах, громадських організаціях, на парафіях, тощо.
Мета презентацій: свідчити про цінність та гідність кожної людини, відкривати для присутніх дар і покликання осіб неповносправних. Під час презентації працівники центру спонукають присутніх задуматися над ставленням суспільства до осіб розумово неповносправних, поміркувати над причинами такого ставлення. (Українське суспільство протягом довгого періоду було комуністичним. Особи неповносправні вважалися неповноцінними, бо вони не могли принести жодної користі. Їх віддавала в інтернати).
Учасники презентації мають можливість більше дізнатися про осіб неповносправних, їхні потреби, а також про те завдання, яке вони покликані виконати у суспільстві – своєю щирістю і безпосередністю, життям «без масок», своєю ранимістю, відкритістю і беззахисністю перетворити змінити супільство, вчинити його більш людяним.
Донедавна більшість презентацій «Емаус» проводив на Західній Україні, зокрема на Львівщині. Проте нещодавно працівниками «Емаусу» було організовано ряд презентацій у Житомирі, Запоріжжі та Бердянську (Запорізька область).
«Ми знаємо, що рухи «Віра і Світло» та «Лярш-Ковчег» народилися у Львові. На Західній Україні вони досить відомі. Тут діє уже багато спільнот «Віра і Світло». На Сході України про них практично нічого не знають. Ми вважаємо, що дуже важливо їздити на Схід і там ділитися своїм досвідом спілкування й дружби з особами неповносправними, перебування у спільноті з ними, свідчити про те, як цей досвід перемінює нас», – зазначає керівник «Емаусу» Крістіна Анґлєс д’Оріак.
Під час кожної презентації відбувався показ документального фільму про людей з особливими потребами. Організатори знайомили присутніх з особою Жана Ваньє, розповідали, як зустріч з неповносправними людьми вплинула на їхнє життя, презентували діяльність центру Емаус», спільнот «Лярш» та «Віра і Світло», запрошували усіх не боятися бути приятелями осіб неповносправних. На презентаціях були присутні «друзі» – особи розумово неповносправні. У Житомирі на кожну презентацію їздили друзі з місцевої віросвітлянської спільноти «Життя у мирі» разом з їхніми приятелями (молоддю-волонтерами). На презентації у Запоріжжя разом з командою «Емаусу» їздили представники «Лярш-Ковчегу». Вони ділилися своїм досвідом перебування у спільнотах, розповідали історії свого життя, відповідали на запитання присутніх.
«Під час нашого перебування у Житомирі ми провели 10 презентацій. Більшість з них були в навчальних закладах – у школах, коледжах, вузах. Були також презентації на парафіях. Було відчутно, що Житомир активне місто. На кожну презентацію приходило близько 100 людей. Ті, котрі нас слухали, здавалися відкритими, позитивно налаштованими, зацікавленими.
Найбільше мені запам’яталася презентація в інституті медсестринства. На неї прийшло більше сотні молодих людей. Я розповідала їм про свого неповносправного брата Матіаса, який помер минулого року. Я говорила про те, як завдяки Матіасу змінилося моє життя. Було видно, що це торкало їхні серця. Багато з них плакали. Оскільки це майбутні медсестри, котрі є чутливими до страждання людей і надалі безпосередньо працюватимуть з людьми, дуже важливо, щоб вони були відкриті до осіб з особливими потребами.
У Запоріжжі ми провели 8 презентацій (для парафій, соціальних організацій, вузів), і одну в Бердянську (районний центр поблизу Запоріжжя) для студентів факультету соціальної педагогіки Педагогічного університету. Також у Запоріжжі в приміщенні обласної бібліотеки ми разом з представниками «Лярш-Ковчегу» організували майстер класи по ткацтву, виготовленню свічок, виробів з дерева, плетіння з бісеру (саме такі вироби особи з особливими потребами виготовляють у майстернях «Лярш-Ковчег» у Львові).
У Запоріжжі ми зустрілися з батьками, котрі мають неповносправних дітей. Вони видавалися дуже ранимими. Думаю, те, що ми говорили, було для них зовсім новим. Виглядало, що вони дуже самотні. Цікавим було те, що на одній з презентацій зустрілися дві жінки, які мешкають в одному селі і мають неповносправних дітей. Раніше вони не знали одна одну. Завдяки презентації вони познайомилися» – ділиться своїми враженнями від презентацій Крістіна Анґлєс д’Оріак.
«Для мене був дуже важливим досвід цих презентацій» – розповідає Христина Цюняк, асистент майстерні «Мрійники» спільноти «Лярш-Ковчег». У нас був дуже насичений графік. Та попри втому, ми бачили реакцію людей, відчували, що те, що ми робимо є важливим, і це нас надихало.
Мені запам’ятався зворушливий момент – після презентації на факультеті соціальної педагогіки в Бердянську, одна викладачка сказала: «Дякую вам. З вами було дуже просто». Я ще більше відкрила для себе, що звичайна простота може зворушувати людей.
Після презентацій нам задавали багато питань про те, як ми працюємо на майстернях, про наш розпорядок дня.
Я думаю, що такі презентації є дуже потрібні. Я побачила, як сильно люди на Сході України потребують свідчення. У нас, на Заході є більше можливостей для людей неповносправних, є спільноти, майстерні, наші люди більш згуртовані та відкриті. А там, на Сході відчувається велика потреба в цьому».
Сестра-василіянка Бернадетта, учасниця презентацій у Житомирі розповідає: «У кожного з нас настає вечір самотності і розчарування. Ми потребуємо один одного, щоб ламати разом хліб життя. І при цьому ламанні сам Ісус приходить, відкриває наші очі на потреби ближнього, зцілює особисті рани та повертає справжню радість і надію, новий сенс життя.
Ми сподіваємось, що полум’я надії не погасне і зерна любові проростуть у душах тих, кого заторкнули ці презентації. Дякую центру «Емаус» за щире й віддане служіння, яке ви намагаєтесь донести у всі куточки України, за особисте свідчення преображення серця через досвід дружби з особами розумово неповносправними. Нехай Господь укріпить діло рук наших!»
Отець Ігор Гріщенко з Житомира поділився своїми думками з приводу презентацій:
«Проведення презентацій представниками центру «Емаус» у нашому місті дало, найперше, хороший поштовх для майбутнього спільноти «Віра і Світло» м. Житомира. Споглядаючи реакцію молодих осіб, для яких проводилися такі презентації, важко було не помітити їхнього вміння співпереживати і готовність до допомоги. Розумію, що не кожен із них матиме бажання бути учасниками чи то нашої спільноти «Віра і Світло», чи подібних до неї, проте вірю в те, що кожен із присутніх вже відкрив своє серце для потребуючих».
«У моїй душі щось відгукнулось, з очей ніби зійшла пелена і прийшло бажання глибше познайомитись зі світом неповносправних осіб, адже вони є більш люблячими, відкритими та щирими. Саме цих якостей так не вистачає сучасній людині. За темпом перебігу життя більшість із нас просто перестали помічати та цінувати те найменше, яке насправді є найбільшим, найнеобхіднішим для кожної людини, те невдаване і справжнє – щира посмішка, обійми близької людини, радість від того як сходить та світить сонечко…», – висловила свої враження одна із присутніх на презентації у Запоріжжі дівчина.
Пані Катерина, працівник соціального центру «Проміння» у Запоріжжі розповідає: «Під час презентації, очі людей, які мають у своїй родині неповносправну особу, наповнювались слізьми від того, що відчули підтримку і розуміння зі сторони суспільства. Після перегляду фільму та свідчень представників даних рухів, одна жінка, котра виховує неповноспрвну дитину сказала: “Я дивлюсь і не можу не плакати, бо на душі стало легше…»
Центр «Емаус» і надалі планує організовувати презентації за межами Західної України. Хто може виступити ініціатором презентацій і запросити «Емаус» для їх проведення? Що необхідно для того, щоб презентації відбулися? На ці питання відповідає керівник «Емаусу»: «Кожен може нас запросити. Передусім ті, хто мають контакти з різними середовищами і можуть зібрати багато людей. Що потрібно з їхнього боку? Передусім бажання, відкрите серце і віра у важливість того, про що ми розповідаємо і свідчимо. Решта – це організаційні питання».
Довідка
«Емаус» – центр духовної підтримки осіб з особливими потребами, заснований у 2001 році як структура Українського Католицького Університету. Місія центру – через різного роду ініціативи і ЗМІ голосити нову модель суспільства для відкритості і прийняття тих, хто є на маргінесі через розумову і фізичну неповносправність.
«Віра і Світло» — міжнародний християнський рух спільнот, який об’єднує осіб розумово неповносправних, їхніх батьків та молодь-приятелів. Члени спільнот зустрічаються, щоб ділитися труднощами та радістю, святкувати й молитися, підтримувати одні одних, зростаючи у дружбі, вірі та любові; спільно беруть участь у літніх таборах, реколекціях, прощах.
Рух «Віра і Світло» зародився під час міжнародної прощі до Лурду, яку організували у 1971 році Жан Ваньє та Марі-Елен Матьє у Франції. Перша українська спільнота «Віра і Світло» утворилася у 1992 році у Львові. Зараз існує уже 30 спільнот у різних містах України.
«Лярш» – це Міжнародна Федерація, яка об’пільнот у 40 країнах світу. У «Лярші» особи з розумовою неповносправністю та без неї розділяють життя, в центрі якого є взаємо перетворюючі стосунки і довіра до Бога.
Спільнота «Лярш-Ковчег» в Україні створена у 2008 році у Львові на основі 5-ти діючих майстерень. На сьогоднішній день 5 програм-майстерень, будинок для тимчасового проживання та координаційний офіс разом творять одну спільноту.
Лідія Москаль
Центр «Емаус», УКУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
