Свята Ядвіга

Римо-катол.: 18 липня (довільний спомин)

Канонізована 1997 року як «мати трьох народів», королева Ядвіга (1374-1399) була вповні заручницею свого королівського походження, призначення, ролі… і вона все це виконала справді по-королівськи. Гідно. За що була прославлена. Бо якби йшлося про те, що серед її заслуг було приєднання Галицької Русі до Польської корони, то це, певно, не стало би найвагомішим аргументом у визнанні її святості. Будування Церкви як початків Царства Божого на землі — звісно, має певний незаперечний зв’язок із проляганням земних кордонів, та не земні кордони формують це Царство.

Походила з династії Капетингів, була наймолодшою донькою Людовика д’Анжу, і з дитинства — з 4 років — була призначена для заміжжя за австрійським принцом Вільгельмом Габсбургом. (Сьогоднішні дівчатка вже мріють бути не принцесами, а вільними і самодостатніми бізнес-вумен…) Він навіть прибув до Кракова, як обоє підросли, і вони навіть сподобалися один одному, і все могло би бути як у казці. Однак заручини було розірвано, королевою Угорщини — заради чого затівався цей шлюб — стала її старша сестра, Марія І Угорська; а Ядвізі було призначено в чоловіки князя Ягайла (Ягелло), оскільки на перший план вийшла ідея польсько-литовської держави.

Ягайло був князем литовським, а Ядвіга на той момент була… королем Польщі. Так, у XIV столітті не існувало особливих гендерних проблем. Ядвігу коронували з титулом Rex Poloniae. Вона не була «королевою в сенсі дружини короля»; вона була спадкоємицею трону.

Шлюб із Ягайлом був величезною особистою жертвою для юної Ядвіги. Їхні заручини відбулися в Краківському замку 18 лютого 1386 року, коли нареченій було 12 років, а її нареченому — 35. Але завдання створити і будувати міцну християнську державу вона прийняла і виконувала цілком свідомо. Ягайло охрестився, прийнявши ім’я Владислав. Разом королівське подружжя заснувало Вільнюське єпископство. При університеті Праги Ядвіга заснувала Литовську колегію для освіти священників, закладала численні храми, школи та монастирі, турбувалася про наявність у храмах літургійних книг та начиння. Заради того, щоби християнство доходило до люду і було ним зрозуміле, а не нав’язуване, у Кракові королева заснувала бенедиктинський монастир, де молилися польською, а не «вселенською» латиною, і підтримувала поширення богослужінь народною мовою. Вона ж заснувала богословський факультет при Краківському університеті, запросивши відомих викладачів із різних країн. Співзасновниця Ягеллонського університету. При цьому не забувала опікуватися вдовами, дітьми, бідняками, за що була гаряче люблена в народі.
Прожила 25 років; її поховано в Краківському соборі, на Вавелі. Саме там 8 червня 1979 року Папа Йоан Павло ІІ уперше відправив св. Месу на її честь, виносячи її таким чином до слави вівтаря (на підставі булли Папи Урбана VIII від 1634 р., згідно з якою публічне вшанування святих і блаженних визнається законним, якщо воно може бути доведене починаючи з 1534 р.).

В іконографії зображається в королівському вбранні.