Неділя. Зроби сам.

Неділя – не до діла. Кажуть, це одне з найпростіших окреслень сьомого дня тижня, адже є багато мов, у яких значення назви вказує на воскресіння, день сонця, день Господній. А в слов’ян простенько так, на хлопський розум. Але не до діла, то не до діла; день, коли не працюється, – це, в принципі, звучить непогано.

У дитинстві неділя була днем заборон. Цього дня не прибирали в хаті, не йшли на город, не виконували жодну важку фізичну роботу, що очевидно. Не скажу, що не можна було ні за холодну воду братися, але цього дня не милося волосся, не бралося до рук голки з ниткою, не пралося, заборонялося шити-в’язати-вишивати. А якби й цього було мало, то доводилося ще й вислуховувати від старших, що у їхньому дитинстві в неділю навіть хліба не краялося і їсти не готувалося – все треба було приготувати ще в суботу з вечора. Ну просто якийсь єврейський шабат!

Зате тепер все по-іншому. Якось не так принципово, чи що. Всі ж мудрі, знаємо, що сенс неділі – це піти на Службу Божу, помолитися, зустрітися з Богом, відчути дух спільноти. Всі ж мудрі, всі ж пам’ятаємо, як Ісус оздоровлював у шабат, повторюючи, що не людина для неділі, ну, суботи, а ця субота-неділя-шабат для людини. Роззираюся по собі та по знайомих, шукаю винятків. А всі ми однакові. Після важкого тижня праці нарешті настає неділя (інколи це єдиний вихідний на тиждень), і ніколи й думати про якісь дріб’язкові заборони. Куховаримо, чепуримося, нипаємо інтернетами і відпочиваємо на канапах під телевізором, бігаємо по магазинах, закуповуємо одяг та їжу. Літургія? А, так-так, треба буде обов’язково збігати, неділя все ж таки.

Десь із тиждень тому я прочитала в інтернеті про одного польського ультракатолика (а при цьому мандрівника-ексцентрика) Войцєха Цейровського: у неділю його сайт, де він продає різні колоніальні речі (прянощі, девоціоналії, книжки), зачинений. Ну просто – заходиш за адресою www, а там табличка: ПО НЕДІЛЯХ І СВЯТАХ НЕ ПРАЦЮЄ. Постанова Господа Бога №3 (Книга Вихід, розділ 20, вірші 8-11 та Книга Второзаконня, розділ 5, вірші 12-15). І хоч би як кортіло зазирнути святого дня, чим же там пан Войтек приторговує, – зась, неділя.
Тільки від нас самих залежить кількість недільних заборон. Тільки від нас залежить, чи ми реалізуємо Божий наказ про святкування святого дня за програмою-мінімум чи максимум. Як постелиш – так і виспишся. На Літургію можна сходити і буднього дня, а чим ще, крім недільної Меси (яка, безперечно, становить серце цілого тижня), цей день вирізняється з-посеред інших?

Не хочеться моралізувати, та й не випадає, адже я найкраще знаю, як виглядає моя неділя. Папи Римські пишуть енцикліки та пастирські послання, священики повторюють про це на проповідях, Святе Письмо згадує про день Господній найавторитетніше і супер-переконливо. Неділя буває раз на тиждень. Неділя – день без праці, день для Бога і… день для людини, аякже. Словом, час поставити цю забавку перед собою і добре придивитися, що на інструкції експлуатації, серед іншого, написано: Неділя. Зроби сам.

_________________________________________________________

У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.