Блог Оксани Ошовської

Святий недоуку, молися за нас!

21 Червня 2016, 15:37 2242 Оксана Ошовська
Оксана Ошовська

Святий Джузеппе з Копертіно – це його мала на увазі моя мама, коли вранці задзвонила зі словами: «Доню, сьогодні спомин опікуна всіх студентів, помолися і попроси, щоб допоміг з екзаменами.»

Так, я досі студент і в мене якраз триває остання екзаменаційна сесія, до якої традиційно в комплекті подається сумʼяття, стрес, переживання, дедлайни. Бо скільки десятків екзаменів в житті не здавай, а кожен наступний, це все одно екзамен – перевірка себе, своїх можливостей, сумніви, чи все правильно засвоєно, невстигання щось дочитати чи дописати, врешті-решт сама зустріч з екзаменатором, коли не знаєш наперед, що тебе може чекати і чим все закінчиться.

Навчання дається всім по різному. Для когось академічне середовище – як для риби вода, а комусь то похід через темну долину з 23 Псалму. Святий Джузеппе — не єдиний святий, хто належав до тих других, для кого наука була формою тортури. В далекому ХVII столітті італійські екзаменатори зовсім не мали лагіднішого серця, ніж сучасні. Та що екзамени! Майбутній святий величезні проблеми з навчанням мав вже у школі, адже ледве навчився читати і писати. Народився за 500 км від Рима в сімʼї, де батько займався фінансовими махінаціями, поки сімʼя не пішла з торбами, а мама займалася прикладним домашнім садизмом, що можливо й стало основною причиною того, що Джузеппе виростав хворобливим і розумово відсталим.

Улюбленою грою з дитинства для Джузеппе були розмови з Богом, а найбільшим прагненням – служіння Богу в ролі священика. В віці 17 років хлопець вперше спробував вступити в чернече згромадження. Проте навіть терпеливі капуцини виштурхали неборака зі свого монастиря всього через півроку, бо рівень непорадності хлопця просто зашкалював. Чи Джузеппе опустив руки і перестав пробувати? Ага, вже. Хлопець подався до францисканців і для нього нарешті знайшлося місце – в монастирі якраз був потрібен хтось, щоб займатися тваринами. З тваринами пішло набагато краще, ніж зі шкільною наукою, Джузеппе добре собі радив і навіть став сам себе називати братом-віслюком. Але ж у мріях було служіння Богові! А для цього потрібно вчи-ти-ся. Кажуть, що кожен зданий екзамен Джузеппе, був чудом, бо здобувати знання йому було більше, ніж важко. Один-єдиний біблійний фрагмент, який він вмів зінтерпретувати з теології, на екзамені діставався саме йому. Співчутлива поблажливість викладачів, які закривали очі на слабенького спудея, щасливі випадковості, коли його чомусь поминали на екзамені або коли під час його відповіді екзаменаторів щось відволікало…  І так постійно, всю дорогу, аж до свячень.

Святий Джузеппе з Копертіно відомий не лише тим, що був академічною нездарою. Він мав і божественні обʼявлення, і спеціальні зустрічі з Богородицею, і дар левітації, за що й називали його «літаючим монахом». Зазнав незліченної кількості знущань і принижень в батьківському домі, в школі, в монастирі й… остаточно став опікуном студентів. Чи ж не іронія? Людина, яка ледве писала і читала, а кожен екзамен в житті здавала просто чудом — опікун студентів? Саме так. У всіх студентів світу саме такий опікун. Той, хто 100-відсотково розуміє найглибше сумʼяття, стрес, безрадність, злість, і всю палітру емоцій студента перед екзаменом, особливо такого, якому наука дається справді важко.

Навіщо тоді вчитися, якщо це не твоє? Неправильне запитання. Святий копертінець вчився не для самої науки, він вчився для досягнення найважливішої для нього мети, навчання було лише необхідним знаряддям. Для чого вчиться кожен з нас? Що мені дасть естетично оформлений в рамку диплом про закінчення вузу чи привабливий науковий титул? Якщо знаєш відповідь, то молися до Джузеппе з Копертіно і вперед – і нехай кожен екзамен здасться, і нехай за кожним разом це буде очікуване чудо.

Молитва студента перед складним екзаменом:

Святий Джузеппе з Копертіно, звертаюся до тебе по допомогу. На мене чекає один з найважчих екзаменів в моєму житті. Боюся, що можу підвести. А я ж вклав/ла у навчання стільки зусиль. Сьогодні мені здається, що я добре підготувався/лася, а на екзамені можу забути навіть власне прізвище. Допоможи мені! Доиоможи мені! Твоє заступництво вважається дуже надійним, а ти ж не можеш зіпсувати собі репутацію. Памʼятаєш, колись ти сам неодноразово бував в такій ситуації. Дуже тебе прошу, зроби так, щоб я отримав/ла лише такі запитання, на які знатиму відповідь, і щоб екзаменатори поставилися до мого невігластва як до моєї переваги, а браки в моїх знаннях сприйняли як педагогічний виклик. Амінь.
(Оригінальний текст молитви запозичено з сайту wezel.salezjanie.pl)


У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: