Запитання: Чи Франциск після того, як його обрали Папою, перестав бути єзуїтом?
Відповідь: Формально він і надалі єзуїт, але з моменту прийняття єпископських свячень застосовуються основи канонічного права:
Кан. 705 – чернець, зведений в сан єпископа, залишається членом свого інституту, однак в силу обітниці послуху він підпорядковується тільки єпископові Риму і не несе тих зобов'язань, які, за його розсудливими міркуваннями, видаються несумісними з його становищем.
Кан. 706. Якщо чернець, про якого сказано вище:
1. з принесенням обітниць втратив право володіння майном, то він має право користування, вживання та управління тим майном, яке йому дістається. Однак дієцезіальний єпископ та інші особи, про яких йдеться в кан. 381, § 2, набувають власність для окремої Церкви, інші ж – для свого інституту або для Святого Престолу, в залежності від того, має інститут право володіння чи ні;
2. з принесенням обітниць не втратив права володіння майном, то він
знов отримує право користування, вживання та управління ним; все
те, що дістається йому згодом, він набуває повністю для себе;
3. однак і в тому, і в іншому випадку майном, яке він отримує не для себе, повинен розпорядитися відповідно до волі жертводавців.
Кан. 707
§ 1. Чернець, який став єпископом-емеритом, може обрати для себе місце проживання і поза обителлю свого інституту, якщо Апостольська Столиця не передбачила іншого.
§ 2. Що ж стосується належного і гідного утримання цього єпископа, то, якщо він служив у якій-небудь дієцезії, слід дотримуватися кан. 402, § 2, якщо тільки утримання єпископа не побажає забезпечити його власний інститут, в іншому випадку належить розпорядитися Апостольській Столиці.
З іншого боку, єзуїт, формально навіть єпископ Риму, тобто Папа, будучи в ордені єзуїтів і склавши чотири обітниці, четверта з яких – обітниця послуху Папі стосовно місії, а власне таку склав нинішній Папа, то він зв’язаний п’ятою обітницею:
«Обіцяю, що якби сталося так, що попри третю обітницю мене висвятять на єпископа, то послухаю голову Генерального Товариства, якщо б останній хотів уділити мені якоїсь ради особисто чи за посередництвом когось із Товариства, кого він призначить».
У будь-якому разі, тепер приналежність Папи має більш духовний, аніж правовий вимір, але формально з правової точки зору він надалі залишається єзуїтом. Я переконаний, що навіть більше з погляду духовного, аніж правового.
фінансово.
Щиро дякуємо!
