Пій V присвячує Матері Божій Святого Розарію перемогу під Лепанто (1597 р., храм Святого Хреста у Боско Маренго).
Католицькі публіцисти надалі точать запеклі дискусії, що має зробити новий Папа, а чого він робити не повинен, які з ним пов’язані загрози та шанси (може, нехай би хтось зробив SWOT-аналіз для нього, нє?).
Ну а сьогоднішній покровитель, св.Пій V, домініканець, реформатор епохи Триденту і захисник християнської Європи від нападів турків, одним махом надає готову, цілісну й повну програму. Коханий Папо Франциску, достатньо це прочитати і виконати!
«Пій казав, що папи повинні будувати державу не так із каміння, як радше з чеснот.
Він бо слушно вважав, що аби зі спокоєм та поміркованістю керувати людьми, то немає нічого відповіднішого, щоб це осягнути, як тільки бути людьми любленим, і нічого більш супротивного меті, ніж чинити так, щоб його боялися, і що ніщо не наближає людей до Бога так, як те, що вони від Нього дістають спасіння. На початку свого папського служіння [Пій V] прагнув показати свою любов до вбогих, а також щедрість і лагідність стосовно всіх. Пій казав, що обов’язком Папи є головно особлива турбота про Божий культ, про церковну дисципліну і про те, аби всі мешканці міста дотримувалися добрих звичаїв. Тому він старався, зокрема, про те, щоби повернути до колишньої величі Божий культ там, де він занепав, а також щоби життя та звичаї люду всіх станів оновити згідно з ідеалом істинної побожності.
Оскільки Пій дуже добре бачив, що немає нічого більш зненавидженого Богом та більш згубного для людей, ніж єресі, то старався їх дощенту винищувати з поверхні землі упродовж цілого свого життя, й зокрема під час свого понтифікату. Він нічого не занедбував і ніколи не шкодував потрібних зусиль, аби своїми розважливими порадами, батьківськими заохоченнями та спокійними нагадуваннями до цього приводити.
Пій вирізнявся великою любов’ю до Бога. Його думки були невпинно звернені до Бога, так що він вище за все ставив честь і славу Божу, й нічого не прагнув більше, як тільки повного допасування своєї власної волі до Його пресвятої волі. У побожності й праведності він молитовно розмірковував над жорстокими стражданнями, які витерпів за нас Христос Господь. Тому зазвичай він мав перед собою образ Спасителя, розіп’ятого на хресті.
Зрештою, Пій постійно дотримувався принципу молитви під час залагодження важливих справ, не занедбуючи при цьому жодного свого обов’язку. Він бо вважав, що головний обов’язок Папи – це заступницька молитва до Бога за гріхи людей та в їхніх різних потребах, тому Папі слід бути близьким приятелем Того, в кого він за людей заступається».
З життєпису св.Пія V, Папи, складеного Джованні Антоніо Габуті.
Домініка Крупінська, Краків, Myśli spod chustki
фінансово.
Щиро дякуємо!
