Епохи минають, бо відходять люди, які їх уособлювали. Навіть коли знаєш, що завершився якийсь певний історичний етап (наприклад, уже давно немає порадянської комуністичної Польщі), але доки живі ті, хто у ті часи жив, молився і боровся, – нитка зв’язку не обірвана, той минулий час ще не зник за горизонтом.
Однак люди не вічні. Завершується той період, і вони теж відходять. У понеділок, 6 травня, уранці померла Марія Оконьська. Їй було 93 роки. Вона жила «за панської Польщі», за воєнних часів, за повоєнного «народного» соціалізму, і дожила до розвалу імперії, «держависька», яке хотіло поглинути її батьківщину. Нинішня Європа переживає нову, інформаційну війну, і чи стане сучасна Польща тим «кордоном віри», яким вона була у минулому?..
Хто хоч один раз читав біографію кардинала Стефана Вишинського, той напевно зустрічав згадки про «вісімку» та Інститут Ясногурських Шлюбів. Так ось, засновницею «вісімки» та Інституту, близькою співпрацівницею Кардинала Тисячоліття була саме Марія Оконьська. Ціле її життя було з ним пов’язане, і смерть також: вона відійшла до Бога в Домі пам’яті кардинала Вишинського, що в Ченстохові.
Вона народилася 16 грудня 1920 р., її батько Людвік загинув у польсько-більшовицькій війні. Навчаючись у ліцеї Королеви Ядвіги, Марія була апостолкою серед своїх приятельок та співучениць, виходячи з переконання, що справжньої незалежності Польща доб’ється тоді, коли одужає морально, а отже, потрібно виховувати дівчат – майбутніх дружин і матерів. Ідея цілком очевидна й далеко не нова, на ній базується чимало жіночих чернечих спільнот (зокрема, саме з такої ідеї виникла Конгрегація Божої Матері Милосердя, до якої належала славнозвісна св.Сестра Фаустина). Марія Оконьська була так охоплена цією ідеєю, що хотіла організувати навіть такі специфічні гуртожитки для цнотливого життя побожних юнок, назвавши його Містом Дівчат (особисто мені на думку миттєво спадає Непокалянув, Місто Непорочної).
Однак ті, хто воістину має натхнення Боже, відрізняються від інших старателів тим, що вони ці натхнення продовжують сприймати, правильно розпізнавати та видозмінювати, за потреби. «Місто Дівчат» виникло як певна романтична ідея; натомість бажанням Бога було щось не настільки прекрасно-наївне, і набагато більш практичне. З цієї ідеї зріс Інститут Ясногурських Шлюбів польського народу, що існує й досі як Інститут кардинала Вишинського, світський інститут богопосвяченого життя. Йшлося не про побудову якогось окремого «Світвіля», а про те, щоб через посвячення себе Діві Марії на служіння віруючі виконували волю Божу на землі, в цих конкретних умовах суспільства, «живучи в ньому, але не належачи йому». Опорою, ініціативною групою Інституту стала згадувана «вісімка», яку Марія Оконьська створила з кола своїх однодумиць.
Слідуючи за зовнішньою течією подій та обставин, варто зазначити, що ідея Міста Дівчат постала точнісінько у той самий час (міжвоєнний), що й ідея Непокалянова, натомість пізніше цю ідею скоригував майбутній Примас Польщі, з яким «вісімка» зустрілася у підваршавських Лясках. Хто знає цю сторінку польської католицької історії, тому зайвим буде пояснювати, що таке переховування в Лясках, монастир Сестер Служебниць Хреста, зустріч із Вишинським, участь у Варшавському повстанні. У тому невеличкому населеному пункті поблизу Варшави був справжній центр «польського руху Опору» комуністам. Ліцей Оконьська закінчила 1939 року, зустріч з о.Вишинським відбулася 1942-го. Тут, певно, вже нікому нічого уточнювати не потрібно…
Стефан Вишинський залишився духовним керівником «вісімки» на подальші роки. Марія Оконьська після війни продовжила навчання (в Люблінському католицькому університеті), за релігійну діяльність була арештована 1948 року, три місяці пробула в ув’язненні. А 1953 року арештували кардинала Вишинського…
Моральне й духовне зцілення Польщі «вісімка» тепер розуміла як таке, що його необхідно випросити у Бога через Марію, і за яке – а також за кардинала Вишинського – через Марію їм треба молитися до Бога. Тому після арешту кардинала Оконьська організувала молитовні чування на Ясній Гурі, а з 1954 року вже не покидала Ченстохови, постійно молячись за Примаса та Вітчизну. З 1956 року, коли умови ув’язнення Примаса дещо полегшали, Оконьська стала його «зв’язковим» з Ясною Гурою. І в день Ясногурських Шлюбів народу (до слова, кардинал Вишинський написав цю молитву саме на її прохання) вона була єдиним свідком того, як кардинал зачитував текст цієї національної обітниці. Сама Оконьська, уособлюючи собою цілий польський народ, відповідала в зазначених пунктах: «Царице Польщі, обіцяємо!» Хіба ж можна з огляду на це дивуватися, що перша зустріч, на якій сформувалася «вісімка», відбулася саме 26 серпня, в день матері Божої Ченстоховської, про що дівчата тоді й не дуже замислювалися…
Ясногурські Шлюби народу польського
Після того як кардинала Вишинського звільнили з арешту, Марія Оконьська стала працювати у його секретаріаті. З погляду церковної історії, вона є безцінним секретарем, бо зберегла від зникнення безліч проповідей Примаса, а крім того, зробила величезну кількість його фотографій – близько 10 тисяч.
По смерті кардинала Вишинського саме Марія Оконьська була в гроні найактивніших прохачів про його беатифікаційний процес; кілька разів вона зустрічалася з Папою Йоаном Павлом ІІ щодо цього питання.
«Варто знати, що надання Марії титулу Матері Церкви було ініціативою Марії Оконьської, а Примас Вишинський схвалив цю думку», – сказав о.Єжи Томзінський, паулін з Ясної Гури, колишній Генерал ордену. Матір’ю Церкви Марію проголосив 21 листопада 1964 року Папа Павло VI за поданням єпископату Польщі. – «Марію Оконьську я зустрів уперше на Ясній Гурі 1945 року, коли «вісімка» прибула до нас після Варшавського повстання. Все розпочалося з розмови про Матір Божу… Марія Оконьська була найбільшою апостолкою Матері Божої Ясногурської».
Прощання з Марією Оконьською на Ясній Гурі, 6 травня 2013 р.
фінансово.
Щиро дякуємо!
