Загреб, Хорватія. Збір підписів за референдум.
Організовані світською католицькою організацією «U ime obitelji» (В ім’я родини), хорвати подали петицію, просячи про референдум стосовно поправки до Конституції. Підписалися 730 000 осіб.
Петиція просить включити в Конституцію Республіки Хорватія постанову, яка проголошує шлюб як довготривалий союз між чоловіком і жінкою.
Ініціатива знайшла беззаперечну підтримку Конференції хорватських єпископів, Сербської Православної Церкви, протестантських конфесій, мусульманської спільноти й навіть громадян, які не належать до жодної з релігій.
Відповідно до закону, ініціювати референдум може активна частина населення країни, яка збере за два тижні підписи у кількості 10% від електорату (близько 350 000). Понад 6 000 волонтерів – а це майже удвічі більше за потрібний мінімум – зібрали підписи в 2 000 населених пунктів по всій країні. Крім парафіяльних храмів, вони з’являлися в громадських місцях, на кшталт ринків, автобусних зупинок і торговельних центрів.
Ініціатива зустріла запекле протистояння з боку гомосексуального лобі. Через інтернет і соціальні мережі лідери лобі закликали до нападів на волонтерів, що проявилося у спробі хакерського зламу інтернет-сторінки та профілю на Фейсбуці «U ime obitelji». Були й фізичні напади: підписані аркуші з петиціями розкидано, столи перевернуто. Волонтерів звинувачували в «гомофобії» та обзивали «клерикальними фашистами».
У центрі Загреба, на Квітковій площі, чоловік влаштував пожежу з постерів та інформаційного матеріалу, розміщеного на столі, унаслідок чого один із волонтерів постраждав від вогню, намагаючись загасити вогнище. Багато подібних атак сталися по всій країні – і зустрілися з бездіяльністю поліції та тихим замовчуванням з боку властей.
Ставлення політиків змінювалося від презирливого мовчання до зростаючого занепокоєння. Коли промоутери ініціативи відзначили, що «більш як 380 000 підписів» зібрано лише за перший тиждень, – авторитетні голоси всередині рядів парламентарної більшості стали вимагати встановлення мінімальної кількості підписів для скликання референдуму на рівні 450 000 замість 375 000. Мотивація – що експатріанти хорватського походження також мають бути включені до процесу законотворення як представники електорату. Це всупереч факту, що за законом експатріантам не надається права підписувати прошення про референдум.
Коли влада визнала, що число підписів умовно сягає 710 000, член соціал-демократичної партії Хорватії заявив по телебаченню, що референдум не може бути авторитетним, оскільки число підписів не представляє абсолютної більшості голосуючих. Іншими словами, ви мусите виграти референдум до того, як його буде оголошено!
Прем’єр-міністр Зоран Міланович запропонував внести зміни до Конституції на підставі не народного рішення, а хорватського парламенту, де, звісно, поправка не пройде. Президент Конституційного Суду у відповідь на це заявив, що затвердження поправки до Конституції через референдум не вимагає жодного парламентського прийняття.
Схоже, що Хорватія входить у серйозну конституційну кризу. Реалії такі, що «товариші» з соціал-демократичної партії нині мають велику владу (вони є спадкоємцями Ліги комуністів у Хорватії), аби повернути країну до напівтоталітарного режиму, де демократичні права застосовуються тільки в тому разі, коли ти віддано служиш ідеології та правилам партії.
Шлях, який потрібно пройти до скликання референдуму, й досі ще довгий і звивистий, на ньому багато пасток і засідок. Завдяки стимулу, який дала католицька організація «U ime obitelji», хорвати готові боротися і захищати сім’ю як довготривалий союз між чоловіком і жінкою.
За матеріалами: La Nuova Bussola Quotidiana
Переклад: Ельнара Корольова, СREDO