Все написане св. Гільдеґардою з Бінґена (1098-1179), так званий «Великий Рупертсберзький кодекс», який постав близько 1180 року, було представлене на виставці у давньому цистерціанському монастирі, в німецькому містечку Ебертах.
Цей раритет зазвичай зберігається в університетській бібліотеці у Вісбадені. В урочистому відкритті виставки, яке відбулося 25 серпня, взяли участь єпископ Мюнхенський кардинал Карл Леманн і Клементія Кіллевальд, абатиса заснованого св. Хільдегардою бенедиктинського абатства Рюдесхайм-Айбінген. Великий Рупертберзький кодекс іще зветься «кодексом із ланцюгом», бо містить 59 пов’язаних між собою шарів, а все разом захищають дві накривки з дерева, оправленого у свинячу шкіру. Книга важить 15 кг.
10 травня минулого року Бенедикт XVI поширив на всю Католицьку Церкву літургійний культ св. Гільдеґарди з Бінґена, яку вважає однією зі своїх духовних наставниць. А 7 жовтня того ж року він включив її — як четверту жінку в історії — до грона Вчителів Церкви (тепер їх 35). Гільдеґарду в німецькомовних країнах віддавна вшановували як святу.
Ця німецька бенедиктинка, що жила на межі ХІ і ХІІ століть, належить до найзахопливіших особистостей Середньовіччя. Вона була візіонеркою, лікаркою, письменницею і композиторкою, знала також тогочасні природничі науки. Народилася 16 вересня 1098 року в Бермерсхаймі (земля Ґессен) як десята дитина у сім’ї високопосадовця. З ранніх дитячих років виховувалася в бенедиктинському абатстві св. Дізібода (Дізібоденберґ), пізніше написала біографію цього святого. У 15-річному віці вирішила провадити монаше життя. З молодості мала містичні видіння. 1147 року заснувала монастир у Рупертсберґу, поблизу Бінґена, над Рейном. 1165 року постав дочірній монастир в Айблінгені кого Рудесхайма. Там свята й померла 17 вересня 1179 року.
Збереглося багато її творів у галузях релігії, медицини, музики, етики та космології, які на сьогодні мають величезну популярність. На особливу увагу заслуговує трилогія: «Scivias» (1141-51), «Liber vitae meritorum» (1158-63) i «Liber divinorum operum simplicis hominis» (1163-73). Також збереглося близько 300 її листів, написаних, зокрема, і до Папи, до св. Бернарда з Клерво та імператора Фрідріха Барбаросси.
Гільдеґарда фон Бінґен цікавилася також природою, була першою дослідницею німецької фауни і флори. Досьогодні залишаються популярними сформульовані нею принципи натуральної медицини.
За матеріалами: wiara.pl