Сьогодні зранку, в четвер 12 вересня 2013 року, під час Святої Меси у римо-католицьких храмах читався уривок з Євангелія від святого апостола Луки, у якому Ісус Христос закликає тих, що Його слухають, любити своїх ворогів, чинити добро усім, молитися за тих, які нас зневажають, підставляти другу щоку.
За словами Святішого Отця, цей євангельський уривок вимагає від християнина «великих речей»: здатності прощати, великодушності, любові до ворогів… Є лише один спосіб виконати ці слова Ісуса: вдивлятись у Страсті Ісуса, в Його «покутну людяність», і наслідувати поведінку Пресвятої Богородиці.
Саме Пречистій Діві Марії, з нагоди спомину — колись свята — Її Пресвятого Імені, Папа Франциск присвятив першу частину своєї проповіді. Він нагадав, що спершу це свято мало назву «Найсолодшого імені Марії», але з плином часу назва змінилася, хоча «солодкість» Її імені збереглася в молитвах. Папа підкреслив, що сьогодні ми потребуємо цієї «солодкості» Марії, аби зрозуміти науку Її Сина, який від нас вимагає важких речей: зокрема, любити наших ворогів, робити безвідплатне добро, позичати, не очікуючи назад нічого, підставляти другу щоку… Усе це у своєму житті пережила Пресвята Діва Марія, зазначив Святіший Отець, бо Вона мала «благодать лагідності, благодать смирення». Він підкреслив, що й святий Павло в уривку з Послання до Колосян запрошує християн одягнутись «у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість» і прощення.
Але як навчитися так поводитися, так жити? Святіший Отець наголосив: «Ми не можемо цього осягнути своїми силами… Це може у нас здійснити лише благодать». А ця благодать приходить до нас через споглядання Ісуса. «Тільки через роздумування про Христа, — підкреслив Папа. — Коли наші серця і розум з Ісусом-переможцем, який подолав смерть, гріх, сатану, все — тоді можемо робити те, про що нас просить Ісус і апостол Павло: бути смиренними, скромними, добрими, довготерпеливими, великодушними. Коли не дивимося на Ісуса, не перебуваємо з Ним, не можемо цього зробити. Це благодать — благодать, яка приходить від споглядання Ісуса». Нам необхідно постійно вдивлятися в Ісуса, бути з Ним, бо без Нього ми не здатні жити такою любов’ю. Це єдиний шлях осягнення такого ставлення до наших ближніх, а також до наших ворогів. В особливий спосіб ми повинні вдивлятись у Спасителя стражденного, роздумувати над Його смиренним мовчанням. На переконання Вселенського Архиєрея, таке споглядання є силою для християнина. Тільки так, завдяки нашому прихованому життю з Ісусом, можемо досягнути чеснот, про які Господь нас просить. «Іншого шляху нема». А все інше зробить сам Христос: Він доповнить усе те, чого нам бракує для життя в любові, до якої Він нас запрошує. «Думати про Його смиренне мовчання — нехай це буде твоїм прагненням. Він зробить усе решту. Він здійснить те, чого бракує. Але ти повинен робити так, щоби зберегти своє життя з Богом у Христі. Це робиться через споглядання людства Христа, його покутної людяності».
Два полюси: «покутна людяність» Христа і «солодкість» Марії — ось орієнтири для життя християнина, аби жити так, як того від нас вимагає Євангеліє, сказав Папа під час відправлення Меси у Домі св. Марти. На переконання Папи, споглядання страстей Христових робить людину по-справжньою смиренною, тихою, доброю, великодушною і навіть ніжною.
За матеріалами: Радіо Ватикану , Ватыканскае Радыё