Надихнувшись енциклікою «Світло віри», кардинал Анджело Скола, архиєпископ Міланський, запропонував широкій аудиторії також і свій пастирський лист, який був представлений 10 вересня під назвою «Середовище і світ. Шляхи досягнення зустрічі людини».
«Болюча рана, дочка нашого часу» — так називає кардинал Анджело Скола «анонімний атеїзм» у своєму пастирському посланні. Іншими словами, це спосіб життя, який ігнорує Бога не випадково, а свідомо. Посилаючись на енцикліку, автор зазначає, що наша культура втратила сприйняття конкретної присутності Бога, Його дії у світі.
Нам здається, ніби є інша справедливість, за межами Бога, а Він перебуває на іншому рівні, в іншій реальності, окремо від нашого життя, відносин тощо.
Це дуже сильний заклик для подолання розриву між вірою і життям, справжнім ворогом епохи, в якій ми живемо. Дедалі більше число католиків живе вірою, яка більше нагадує звичайне дотримання обрядів чи приписів. Така віра є далекою, а часто навіть і зовсім відокремленою від повсякденної діяльності, від роботи, від соціальних відносин, у яких кожен з нас знаходиться, від активної участі, спрямованої на подолання несправедливостей нашого часу, політичних режимів. Часто християнин неначе не існує, він боїться своїм життям показати Христове Євангеліє, продовжити справу свого Спасителя тут, на землі.
Проте, як зазначає архиєпископ, секрет істинного християнського життя полягає у тому, що добре насіння має бути посіяне у полі (області) життя. «Син Людський, — сказано в листі, — засіває добре насіння у добрий грунт, у поле, яке називаємо “світ”. Це означає, що всі, людина і загалом всі люди на землі, є партнерами та співробітниками Ісуса. Яким чином донести до всіх людей без винятку, що віра є даром для всіх? Як показати те, що немає ніякої опозиції між вірою і розумом, що віра і розум — два крила людини до невпинного пошуку? Як подолати недовіру та пролити ясність щодо багатьох складних питань і проблем стосовно віри і Церкви»?
Віра, отже, має втілюватись та віддзеркалювати щоденні рішення, має бути чимось, що не лише є зовнішнім щодо реального життя, а тим, що є нашим проводарем кожного дня. Віра має насичувати світ, представлений як «динамічна реальність життя конкретних людей та їх відносин, обставини й ситуації, які їх оточують, в які вони занурені. У цьому сенсі, життя вірою складається з усіх сфер повсякденного життя чоловіка і жінки, сім’ї, дому, школи, університету, праці в усіх її формах, способах відпочинку і відзначень свят тощо. Щоденне життя вірою також не оминає сфер культурної, економічної та політичної, а навіть більше — покликане сприяти їхньому розвитку та розширенню… Таким чином, світ — це місто людей у всіх його проявах».
Таке вираження віри знаменує собою чіткий баланс на противагу концепції секуляризму, який протягом багатьох років поширюється і часто призводить до небезпечних непорозумінь щодо земного і духовного, зі змішанням ролей і перспектив. Кардинал Анджело Скола наголошує у своєму пастирському посланні на особливості нового гуманізму: «Завданням християнина не є невтомний пошук зв’язків між Євангелієм і життям, немов чогось, що насправді відокремлене і що потрібно скомпонувати штучно. Завдання християнина набагато простіше. Воно містить відомості та вказівки з перших вуст, із вуст Ісуса Христа, що Він є “Дорога, Правда і Життя”» (Йн 14, 6).
Лист закінчується закликом вірних давати щоденне свідчення. Архиєпископ Мілана наголошує на трьох критеріях: 1. Уміти оцінювати вже наявні позитивні приклади, які часто ігноруються різними схемами та ЗМІ, в яких головне завдання — тільки сіяти розбрат, особливо, коли йдеться про Церкву; 2. Різноманітність у єдності, тобто бути чутливим та відкритими до посилення й поширення різних харизм і підпорядковувати їх ученню Христа; 3. Пам’ятати, що пастирська діяльність і курії були задумані як елементи, покликані посилювати та позитивно впливати на соціальне життя, навчаючи вірних і допомагаючи їм у щедрому служінні ближнім.
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
