У Меджугор’ї, пише інтернет, знову щось дивне. Статуя світиться. На віддалі, звичайно, краще видно, – або, принаймні, шуму більше… А що ж там насправді?
В Україні був дощ і холод (так казав інтернет). А в Боснії-Герцеговині було сонячно і тепло. Зустріч настоятелів францисканських Провінцій слов’янських країн відбувалася за планом. Один із міністрів сказав: «А в Меджугор’ї почала світитися статуя Богородиці». Міністр Провінції, брати якої працюють у Меджугор’ї, підтвердив: так, ще вчора світилася, є такий знак; їх є багато. Я ще подумав: «Ти знав і нічого не казав?» Але на наступний день була передбачена поїздка до Меджугор’я, тому всі питання я відклав на потім.
По дорозі — візит до монастиря сестер-францисканок, нового. Старий тепер, таким чином, стоїть на подвір’ї нового монастиря. Точніше, стоїть його каркас, побитий слідами від куль, як віспою. Війна залишила свої шрами. Чи лише на будинках? Потім — францисканський храм у Мостарі, що перший постраждав від війни. Потім Меджугор’є. Настоятель одразу сказав, що до статуї Божої Матері ми не поїдемо — там багато журналістів, камер, багато шуму. А поїхали ми до «Села Матері» — село для сиріт, яких завжди багато після війни. Там само — місце для людей, які борються із залежностями: від наркотиків, алкоголю, ігор… Один із жителів цього села розповів свою історію, як із заможної людини, генерала, батька, можна швидко стати одиноким жебраком із депресією, і як можливо підвестися з цього стану.
Потім ми поїхали побачити місце сповіді біля самого храму. Почався Розарій, потім свята Меса. Моє місце було якраз навпроти сонця. Було спекотно, потім сонце почало заходити. Боже Слово лунало, мабуть, десь 15-ма мовами. Літургія Тіла і Крові Христа, Причастя, подяка. А перед моїми очима (крім вівтаря) — величний храм природи: гори, легенькі хмарки на горизонті, які щохвилини змінювали колір, від білого через жовто-гарячий до червоного… Часті сліди літаків додавали нових штрихів. Все було прекрасне. Бог говорив одразу кількома способами. І мені не хотілося більше знаків, не треба було статуї, яка би світилася. Якщо людина зустріла Бога, то все інше відходить на другий план. Це те, що Марія постійно повторює, хоч би де Вона з’явилася на планеті. Вона приходить не для заспокоєння людської цікавості, не для відкриття чогось нового, не для створення сенсації. «Робіть те, що скаже вам Мій Син». Чи ці слова з Євангелія не підсумовують істинних послань Марії?
Зараз над подіями в Меджугор’ї працює спеціальна комісія, яка ще не озвучила своєї оцінки. Можу сказати власну думку, що та комісія і не дасть остаточної відповіді, оскільки ці події не завершилися, а до завершення ніхто не ризикуватиме їх оцінити. На сьогодні Католицька Церква офіційно не визнала надприродної суті цих подій (тоді можна було б говорити про об’явлення), ані заперечила їх. Тому офіційно не можна організовувати паломництв до Меджугор’я, хоча ніхто не забороняє групам туди їхати. Священики можуть супроводити людей, які їдуть до Меджугор’я, та духовно ними опікуватися, але не називаючи цього паломництвом. А настане час, і Церква зможе дати виважену оцінку тому, що відбувається в цьому маленькому містечку серед гір. Почекаємо на плоди. Думка Церкви оперує століттями, а не днями чи статуями.
…День, сповнений різних чудес та вражень, завершився.
Зараз літаки зробили маленькою нашу планету. Кілька годин — і ти в Україні, знову в холоді. Але й тут лунає Боже Слово, і тут приходить Христос на вівтар у руки священика, тут сходить і заходить сонце. Всі найважливіші знаки Божі є і тут…
Той самий розстріляний монастир францисканок:
Фото автора.
фінансово.
Щиро дякуємо!
