Кроки в Гетсиманському саду

Вже вкотре стараюся заснути – завтра, тобто сьогодні, треба вставати: Меса, сніданок і офіс до 17.00. Треба бути «у формі». Але мозок не виключається пультом від телевізора (пробував). Думки повертаються до подій на Оболоні…

Хто там був, то знає, що я був присутній всі ці дні, наскільки міг. А вчора старався стати об’єктивним, без емоцій – мене так вчили на теолога. Стояв трошки збоку і описував, реєстрував, аналізував.

Нещодавно я проповідував реколекції в Одесі про Перший лист св.Петра, забутий і незнаний. Відлуння слів першоапостола звучить в мені і досі: «Улюблені, не дивуйтеся вогневі, що вам посилається на випробування, немовби щось дивне вам сталося. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся» (4,12-13). Страждання християн є однією з головних тем цього послання – почитайте його… А крім реколекцій, думки охоплюють ще й завтрашні уроки для заочників у домініканському Інституті св.Томи. Чимало часу я присвятив написанню тексту про теологію хреста в думці св.Павла, з Першого послання до Коринтян: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого – для юдеїв згіршення, а для греків – безумство… Дивіться, брати, на ваших покликаних, що небагато хто мудрі за тілом, небагато хто сильні, небагато хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу».

Пазл склався.

Я бачив натовп. Я бачив лють. Я бачив ненависть. Я бачив ЗБЛУКАННЯ і небажання знати. Я бачив п’яні обличчя. Я бачив знищення. І я також бачив сльози безсилля сестри, щедрі сльози молодої дівчини. Я бачив загубленість, а можливо, й страх. І розарії в руках. Теологія хреста далі актуальна. Не мудрість цього світу, не сила спасла світ. Безумство хреста – Бога з прибитими руками й ногами, якому не дозволяють нічого зробити, щоби нам допомогти. Логіка Бога така абсурдно-таємнича! Спасіння йде через хрест, страждання, смерть, гріб. Бо лише так можна показати любов до кінця. Бог випробував усі інші можливі шляхи, але люди цього не прийняли. Ми залишили Богу тільки шлях хреста, щоб достукатися до серця. І ми, християни, цього не повинні забути, не можемо піддатися логіці світу, не можемо покладати надії в силі чи мудрості. Правило зерна – померти, щоби принести плід. Тому я сам себе схиляю до Божої логіки: це не поразка, те, що сталося там. Страждання з Богом завжди принесе плід. Можливо, тим плодом є старший чоловік, який мене вразив громом своїх слів: «Я не католик, але я прийшов вас підтримати». Можливо, тим плодом є всі ті, хто не піддався на провокації і не зійшов до рівня тварини, а зумів перебороти в собі злість і страх. Бо ми не боремося проти когось, ніколи – ні проти тих людей, ні проти їхнього щастя. Ми просто хочемо жити, як люди. Бути християнином саме в такий момент і саме так – безумцями, безсилими, принижуваними; це і є логіка хреста. Це важко прийняти, але це логіка спасіння.

Ми будемо безсилі перед насильством інших (у різних формах – словах, кулаках). Ми будемо безсилі перед брехнею журналістів. Ми будемо безсилі перед свавіллям міліції. Ми будемо безсилі багато разів. Але ніколи не озлобитися, не піддатися, не стати звіром – ось завдання християнина. Бути за правду, але Людиною.

Поділюся своїм відкриттям для себе з тих останніх реколекцій, які завжди більше кажуть мені, ніж я можу це передати іншим. «Але через те, що берете участь у Христових стражданнях, то тіштеся». Я зрозумів: страждання – Христові. Не мої. Це Христос страждає. Він продовжує в мені спасати, через безумство й безсилість мого хреста. Але насправді страждаю не стільки я, скільки ВІН. У серці на Оболоні страждали всі ми. Там страждав ВІН, в вас, які стояли там з розаріями в руках.

Того вечора я сподівався на розумність, на відкритість, на зрозуміння, на Людину. Побачив «звіра». Але ми сильні в Тому, хто нас зміцнює. Кожна ніч колись закінчиться, хоч би як довго вона тривала. Жодна сила не закриє Бога в гробі. Христос воскрес! Мій Гетсиманський сад внутрішньої боротьби із твариною в собі та логікою хреста не закінчиться тепер, але крок вперед зроблено. І це наша справжня перемога.

У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.