Роздуми над Словом Божим на четвер XXІХ звичайного тижня, рік І
Лк 12, 49-53
Я маю хреститися хрещенням; і як Я знемагаю, поки звершиться! (Лк 12, 50)
Слово «хрещення» означає занурення. Обряд занурення відомий в багатьох культурах. Момент занурення, коли тіло людини повністю занурювалося у воду, ототожнювалось зі смертю і народженням: людина помирає для старого (грішного) життя і народжується (воскресає) для вже зовсім іншого життя. Коли Христос говорить про Хрещення, яке Він має і прагне прийняти, то йдеться вже не про символіку, а про дійсне Хрещення: Його смерть і воскресіння, в яких має бути знищена влада гріха над людиною, а людство має народитися для життя в благодаті, тобто — в єдності з Богом.

Смерть і Воскресіння Ісуса Христа — це перемога над гріхом. Але плоди Ісусового Хрещення людина може прийняти лише добровільно. А може також і відкинути їх. Гріх ще продовжує існувати в цьому світі. Гріх і благодать — це дві дійсності, які не можуть бути в мирі одна з одною. Між ними точиться війна, а лінія фронту цієї війни пролягає в серці кожної людини.