Роздуми до Слова Божого на четвер XXІХ звичайного тижня, рік І
Лк 12, 49-53
Я маю хреститися хрещенням; і як Я мучуся, поки звершиться! (Лк 12, 50)
Слово «хрещення» означає занурення. Обряд занурення відомий в багатьох культурах. Момент занурення, коли тіло людини повністю занурювалося у воду, ототожнювалось зі смертю і народженням: людина помирає для старого (грішного) життя і народжується (воскресає) до вже якісно іншого життя. Коли Христос говорить про Хрещення, яке Він має і прагне прийняти, то йдеться вже не про символіку, а дійсне Хрещення: Його смерть і воскресіння, в яких має бути знищена влада гріха над людиною, а людство має народитися для життя в благодаті, тобто єдності з Богом.
Смерть і Воскресіння Ісуса Христа є перемогою над гріхом, але плоди Ісусового Хрещення (спасіння) людина може прийняти лише добровільно, може також і відкинути їх. Гріх ще продовжує існувати в цьому світі. Гріх і благодать – дві дійсності, які не можуть бути в мирі одна з одною, а лінія фронту війни між ними пролягає в серці кожної людини.