На початку листопада ц.р. ООН застерігала перед вибухом геноциду в Центральноафриканській Республіці. На минулому тижні французький міністр закордонних справ Лоран Фаб’юс сказав, що ця країна перебуває на межі, становище там драматичне.
Тисячі людей гинуть від рук солдатів і повстанців. Юнаків і дівчат силою змушують вступати в збройні угруповання, втягуючи їх у конфлікт між християнами та мусульманами. З’являються донесення про публічні екзекуції, зґвалтування, знущання. Села зрівнюють із землею. «Там семеро хірургів на п’ять мільйонів мешканців, 1,5 млн. осіб не мають нічого, навіть їжі», — сказав міністр Фаб’юс в інтерв’ю для французького телебачення.
Центральноафриканська Республіка була французькою колонією, а з часу отримання незалежності (1960) пережила п’ять державних переворотів і самозванну коронацію імператора, який надихнувся історією Наполеона Бонапарта. Останній вибух насильства стався там у березні ц.р. після повалення президента Франсуа Бозізе.
За підрахунками спостерігачів зі США, майже 400 тис. осіб було виселено, чимала частина їх переховується в джунглях, без доступу до медичної допомоги. Натомість 68 тис. осіб утекли до сусідніх країн. Посол Саманта Пауер, постійна представниця США при ООН, нещодавно зауважила, що становище в Центральноафриканській Республіці характеризується як найгірша криза, про яку більшість людей навіть і не знає.
Дослідник із Human Rights Watch, Льюїс Мадж, стверджує, що ще трохи зарано говорити про геноцид у цій республіці, і міжнародна спільнота ще має час, аби запобігти повторенню того, що сталося в Руанді. «Це не геноцид і не громадянська війна, хоча напевно все йде у такому напрямку», — каже Мадж.
ООН постійно роздумує над питанням, чи вислати миротворчі сили у цей розбитий конфліктом край.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
