«Народ, що ходив у темряві, побачив світло велике», — цим уривком з месіянського пророцтва Ісаї Папа Франциск розпочав проповідь, яку він виголосив під час Нічної Різдвяної Святої Меси в базиліці Святого Петра.
Святіший Отець зазначив, що «це пророцтво не перестає зворушувати нас», особливо тоді, коли чуємо його під час різдвяних богослужінь. І це не лише питання почуттів. Воно зворушує нас, тому що «говорить про глибоку дійсність того, чим ми є: ми – подорожуючий люд, а навколо нас, а також і всередині нас самих, існують темрява та світло». «І цієї ночі, коли дух темряви огортає світ, оновлюється подія, яка завжди нас дивує та вражає: подорожуючий народ бачить велике світло. Світло яке спонукає нас замислитися над цим таїнством: над таємницею прямувати вперед та бачити», — зауважив Папа.
Слово «прямувати вперед», за словами Наступника святого Петра, спонукає нас замислитися над бігом історії, над «довгим шляхом, яким є історія спасіння, починаючи від Авраама, нашого батька у вірі, якого Господь одного дня покликав вирушити, вийти зі свого краю, щоб прямувати до землі, яку Він йому вкаже». Саме відтоді ідентичністю віруючого є ідентичність «паломника до обіцяної землі». І Господь завжди супроводжує цю історію. «Він завжди залишається вірним Своїм завітам і обітницям», — наголосив Папа, додаючи, що серед людей, натомість, чергуються хвилини світла і темряви, вірності й зради, слухняності та бунту, періоди паломництва і моменти скитальства.
«Також і в нашій особистій історії чергуються світлі та темні хвилини, світла й тіні, — зауважив Папа. — Якщо любимо Бога і ближніх, то ходимо у світлі, але якщо наше серце замикається, якщо у нас переважають гордість, брехня, шукання власної користі, то темрява спускається в нас самих і навколо нас».
Промінням ясного світла у різдвяну ніч проповідник назвав слова святого Павла: «Явилася благодать Божа, яка приносить спасіння усім людям». «Тією благодаттю, яка появилася у світі, — пояснив Святіший Отець, — є Ісус, народжений з Пречистої Діви, справжня людина і справжній Бог. Він увійшов у нашу історію, розділив з нами наш шлях. Він прийшов, щоб звільнити нас від темряви та дарувати нам світло. У Ньому явилася благодать, милосердя та ніжність Отця: Ісус — це Любов, що стала тілом». Ісус не є лише «учителем премудрості», ані нездоланно віддаленим ідеалом. Він — «сенс життя та історії», бо «поставив серед нас свій намет».
Першими, хто побачив цей намет, були вифлеємські пастирі. «Вони були першими, тому що походили з найостанніших, з виключених, – зауважив Папа. – Але вони були першими також і тому, що тієї ночі чували на сторожі біля своїх отар. Разом з ними зупинімося перед Дитям, зупинімося в тиші. Разом з ними дякуймо Господеві за те, що дарував нам Ісуса, і разом з ними дозвольмо, щоб з глибини серця піднеслася прослава Його вірності».
На завершення Папа заохотив усіх ділитися радістю Євангелія, яка полягає в тому, що «Бог нас любить, любить настільки, що дарував нам Свого Сина, щоб був нашим братом, світлом посеред нашої темряви». І не треба боятися, тому що «наш Отець терпеливий, нас любить, дарує нам Ісуса, щоб вести нас до обіцяної землі. Він — світло, яке просвічує темряву. Він — наш мир».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
